Abstract
Актуальність дослідження: Схема-терапія (схема-фокусована когнітивно-поведінкова терапія, когнітивно-поведінкова терапія третьої хвилі) є відносно новим психотерапевтичним напрямом, який успішно розвиває базові положення когнітивно-поведінкової терапії. Моделі, методи та техніки надання психологічної допомоги у напрямі схема-терапії отримали значну кількість емпіричних підтверджень ефективності. Визнання схема-терапії психотерапевтичним підходом з доведеною результативністю зумовлює актуальність досліджень, спрямованих на розвиток її теоретичної бази, зокрема на вивчення особливостей взаємозв’язку двох основних описаних феноменів: ранніх дезадаптивних схем та схема-режимів.
Мета дослідження: вивчити особливості взаємозв’язку між рівнем сформованості ранніх дезадаптивних схем та типовими формами їх функціонування в емоційній, когнітивній та поведінковій сферах (схема-режимами).
Методи дослідження: Вибірку дослідження склали 108 осіб віком від 18 до 42 років, серед яких 42 чоловіка та 66 жінок. Методики дослідження: Опитувальник ранніх дезадаптивних схем Дж. Янга та Опитувальник схема-режимів Дж. Янга.
Результати дослідження: у статті представлені результати кореляційного аналізу ранніх дезадаптивних схем та схема-режимів., який показав наявність значну кількість статистично значущих взаємозв’язків між цими феноменами.
Висновки: Отримано дані щодо схема-режимів, асоційованих з актуалізацією вісімнадцяти ранніх дезадаптивних схем.
Встановлено, що найпоширенішим режимом актуалізації ранніх дезадаптивних схем в емоційній сфері людини («дитячим режимом») є режим «Вразливої дитини», який притаманний для виявлення більшості схем. Виявлено, що інші «дитячі» режими є менш поширеними.
Виявлено, що дисфункціональні батьківські режими «Вимогливого батька» та «Караючого батька» виявляються при актуалізації майже усіх ранніх дезадаптивних схем.
Показано, що найбільш поширеним проблемним копінгом при виявленні ранніх дезадаптивних схем є «Покірна капітуляція.
Встановлено, що сформованість деяких ранні дезадаптивних схем може не інгібувати виявлення зорових функціональних режимів «Щасливої дитини» та «Здорового дорослого».
Publisher
H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University