ПСИХОДІАГНОСТИКА ЕСТЕТИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ

Abstract

Актуальність дослідження. Проблема психодіагностики естетичної обдарованості особистості є маловивченою у сучасній психології, що викликано невизначеністю статусу естетичних здібностей, естетичного інтелекту та естетичного сприйняття як її складових. Мета дослідження: розробити психодіагностичний інструментарій для дослідження естетичних здібностей особистості. Методи і вибірка. Вибірку досліджуваних склали 272 особи, віком 17-60 років, 156 жінок та 116 чоловіків. Для обґрунтування конструктної валідності методики було використано тест Векслера, батарею адаптованих тестів для вивчення рівня розвитку естетичного сприйняття (О.М. Торшилова і Т.В. Морозова), методику діагностики естетичного інтелекту особистості (В. Найчук, К. Фоменко, О. Кузнецов). Результати. Розроблено тест естетичних здібностей, перевірено його валідність та надійність. Виявлено, що вибір «почерку художника» в якості пояснювального принципу для сортування репродукцій картин відповідає найвищому рівню естетичних здібностей до чуття форми. Виявлено зв’язки естетичних здібностей із показниками невербального інтелекту,естетичного інтелекту та здібностей. Висновки.У результаті апробації тесту естетичних здібностей було доведено високу валідність та надійність представленої методики. Виявлено, що три з девяти завдань мають високу міру складності та передбачають більшу відповідність невербальному інтелекту. Доведено, що високий рівень естетичних здібностей є умовою високого рівня розвитку естетичного інтелекту. Більш складні завдання передбачають більш розвинені здатності до чуття форми та спроможність чинити опір естетично-смаковим стереотипам. Успішність у завданнях оптимальної складності більш високо корелює із здатністю до сприйняття виразності форми, тобто чутливості до образного ладу твору.