Author:
Кучерко І. М.,Заморока А. М.
Abstract
У статті здійснено огляд стану пізнання проблеми інвазії горіху волоського на Європейському континенті. Окресено основні напрямки сучасних досліджень, визначено причинно-наслідкові зв'язки та ключові драйвери інвазії, а також розглянуто прогнози щодо наслідків інвазії після цілковитої натуралізації горіху волоського. Початок інвазії на Європейському континенті був поліцентричним і менш-більш одночасним, проте з невеликим часовим лагом між Південною і Центрально-Східною Європою. У першому випадку інвазія розпочалась у проміжку 1970-1980-х років, а у другому – 1990-2000-х років. Причинами інвазії став комплекс чинників, який включає глобальні кліматичні зміни, соціально-економічні зміни, зміни у структурі землекористування та зміни у популяціях розповсюджувачів насіння. Інвазія горіху волоського має каскадний характер, який виражається у первинній інвазії на антропогенно змінених територіях завдяки постачанню насіння із культурних насаджень, з переходом у вторинну, коли дикі популяції самовідтворюються, з проникненням у заплавні та низькогірні ліси. Наслідком цього процесу, прогнозується, буде поява нового типу екосистем у Європі – волоськогоріхових лісів. Всі процеси, які пов’язані з волоськими горіхами є короткострокові і довгострокові, вони впливали на їх популяцію протягом довгих років. Проаналізувавши їх, можна зробити багато висновків, які наведені в цій статті. Результати досліджень та прогнози вчених є дуже несподіваними, оскільки вказують не просто на зміни (часто-густо тимчасові) у екосистемах, які за звичай спричинюють інвазійні види, а на виникнення цілковито нових екосистем, які раніше не існували на Європейському континенті. Один із найважливіших висновків – це формування нових типів лісів із незвичною комбінацією деревних порід: горіхово-сосново-смерекові, сосново-горіхові, вербово-горіхові, дубово-горіхові ліси.
Publisher
H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
Reference50 articles.
1. Amaral J.S. Seabra R.M., Andrade P.B., Valentao P., Pereira J.A., Ferreres F. (2004) Phenolic profile in the quality control of walnut (Juglans regia L.) leaves. Food Chem., 88: 373-379.
2. Beer R., Franziska K., Kaspar S., Brigitta A., Gabriele C., Ennio G., Willy T., (2008). Vegetation history of the walnut forests in Kyrgyzstan (Central Asia) Quaternary Science Reviews 27(s 5–6): 621–632
3. Berg C., Drescherl A., Essl F. (2017) Using releve-based metrics to explain invasion patterns of alien trees in temperate forests. Tuexenia 37: 127–142. https://doi.org/10.14471/2017.37.012
4. Burdaa R.I., Koniakin S.N. (2018) Spontaneous Dispersion of Species of the Genus Juglans L. in the Forests and Parks of Kyiv. Russian Journal of Biological Invasions, 9(2): 95–107.
5. Dalla T., K.W., Sarnthein, L., (1909). Die Farnund Blutenpflanzen von Tirol, Vorarlberg und Liechtenstein. Band VI, Teil 2, Wagnersche Universitats-Buchhandlung, Innsbruck, pp. 1–2.