Abstract
Pelophylax esculentus (геном позначається як LR) є міжвидовим гібридом ставкової жаби Pelophylax lessonae (геном LL) і озерної жаби Pelophylax ridibundus (геном RR). Розмноження гібридів в типовому випадку відбувається за рахунок клональної передачі одного з батьківських геномів. Гібриди зазвичай співіснують з одним або обома батьківськими видами в так званих геміклональних популяційних системах (ГПС). Гібриди можуть продукувати гамети обох батьківських видів окремо або одночасно (суміш гамет L і R). Деякі гібриди також утворюють диплоїдні гамети різного геномного складу, суміш гаплоїдних і диплоїдних гамет, а також гамети з частково рекомбінантними геномами. Метою дослідження було ідентифікувати типи гамет, які продукують самки P. esculentus з українських ГПС шляхом аналізу алозимів ЛДГ-1 з їх ооцитів. Особливу увагу ми зосередили на двох типах ГПС із басейну річки Сіверський Донець, де гаметогенез самиць детально не вивчався. Було проаналізовано 19 самок жаб (шістнадцять P. esculentus і три P. ridibundus в якості контролю) із шести різних місцевостей. Ідентифікацію алозимів ЛДГ-1 проводили за швидкістю їх міграції до аноду. Ідентифікацію активності ферментів проводили кінетичним УФ-методом. Ми показали, що гібридні самки з RE-HPS можуть передавати геном R у своїх ооцитах і підтвердили припущення, що триплоїдні самки з R-Epf-HPS продукують ооцити з геномами L. Жаби з R-E-Ep-HPS і L-E-R-HPS продукували ооцити з геномами L або R, що підтвердило попередні дослідження цих типів популяційних систем. Вимірювання активності ЛДГ показало, що активність R-аллозиму приблизно в 1,6 разів вища, ніж L-аллозиму. Не виявлено відмінностей в активності алозимів для різних типів геміклональних популяційних систем.
Publisher
H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
Reference12 articles.
1. Heppich, S., Tunner, H. G., & Greilhuber, J. (1982) Premeiotic chromosome doubling after genome elimination during spermatogenesis of the species hybrid Rana esculenta. Theoretical and Applied Genetics,61(2):101- 104.https://doi.org/10.1007/BF00273874
2. Mikulicek P., Kotlik P. (2001) Two water frog populations from western Slovakia consisting of diploid females and diploid and triploid males of the hybridogenetic hybrid Rana esculenta (Anura, Ranidae). Zoosystematics and Evolution 77(1): 59-64.
3. Ogielska-Nowak M. (1978) DNA content in erythrocyte nuclei of diploid and triploid green frog hybrid of Rana esculenta L. complex. Zool. Pol 27: 109-115.
4. Plötner J. (2005) Die westpaläarktischen Wasserfrösche: von Märtyrern der Wissenschaft zur biologischen Sensation. Bielefeld: Laurenti.
5. Shabanov D., Vladymyrova M., Leonov A., Biriuk O., Kravchenko M., Mair Q., Melesko O., Newman J., Usova O., Zholtkevych G. (2020) Simulation as a Method for Asymptotic System Behavior Identification (e.g. Water Frog Hemiclonal Population Systems). In: Information and Communication Technologies in Education, Research, and Industrial Applications. Eds.: V. Ermolayev, F. Mallet, V. Yakovyna, H.C. Mayr, A. Spivakovsky, editors. Cham: Springer International Publishing, p. 392–414. (Communications in Computer and Information Science). https://doi.org/10.1007/978-3-030-39459-2_18