Author:
Молчанова О. Д.,Баркар В. П.,Трібунцова О. Б.
Abstract
Світова практика свідчить про наявність значного попиту на таких агентів біологічної боротьби як хижі кліщі. Їх широко використовують у тепличних господарствах для захисту овочевих та декоративних культур. При застосуванні в захищеному ґрунті в якості одного з найбільш ефективних засобів боротьби зі звичайним павутинним кліщем (Tetranychus urticae Koch, 1836) добре зарекомендував себе хижий кліщ фітосейулюс (Phytoseiulus persimilis Athias-Henriot, 1957). Автооорами розроблено спосіб розведення фітосейулюса. Технологічний цикл включає напрацювання природного корму фітосейулюса – звичайного павутинного кліща та безпосередньо хижака. Створено пристрій для вирощування хижого кліща фітосейулюса, що складається з двох боксів. В кожному боксі модуля для розведення фітосейулюса можливе автономне вирощування хижака. Кожен бокс розподілений перфорованими полицями на три однакових частини. Пристрій оснащений системою примусової вентиляції, що попереджає злипання та загнивання рослин, в яких мешкають кліщі. Принцип роботи модуля базується на негативному геотаксисі хижака. По мірі знищення павутинного кліща, субстрат переміщують на нижні полиці, а хижак мігрує в верхні відсіки де знаходяться свіжіші рослини з павутинним кліщем. Вивчено процес вирощування хижака в модулі для масового розведення фітосейулюса. Вирощування кліща здійснювали за температури повітря +26 – 28 °С та відносної вологості 70 – 80 %. Визначена динаміка збирання та кількість отриманого хижого кліща. Для збирання використовували ємності, які закріплені зверху боксів. Ємності для збирання міняли з інтервалом в 1,5 години. Найбільша кількість кліща зібрано на 6 годину збирання та складала в середньому 44,0 тис. з двох ємностей. Загальна кількість зібраного кліща за 12 годин складала 225,5 тис. Визначено, що в пристрої залишалися яйця фітосейулюса. В результаті, технологічні втрати складали 9 – 11 %. Тому після збирання здійснювали додаткове завантаження на верхню полицю зрізаних рослин з павутинним кліщем та через три доби здійснювали повторне збирання кліща. Використовуючи додаткове годування та збирання хижого кліща за цикл вирощування було отримано майже 242,2 тис. особин фітосейулюса у рухомих стадіях розвитку.
Publisher
H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
Reference18 articles.
1. Andreeva I.V., Zenkova A.A., Tsvetkova V.P., Gerne D.Y. (2018) The use of inorganic substrates in the technology of reproduction predatory mites of phytoseiulus. Innovations and Food Safety. Avaible from: https://innfoodsecr.elpub.ru/jour/article/view/393/247
2. Bigler F., Bale J.S., Cock M.J.W., Dreyer H., Greatrex R., Kuhlmann U., Loomans A. J. M., and van Lenteren J. C.. (2005) Guidelines on information requirements for import and release of invertebrate biological control agents in European countries. Biocontrol News and Information 26(4): 115-123.
3. Croft B.A., Morse J.G. (1979) Research advances on pesticide resistance in natural enemies. Entomophaga (24): 3-11.
4. Drukker B., Janssen A., Ravensberg W., Sabelis M. W. (1996) Improved control capacity of the mite predator Phytoseiulus persimilis on tomato. Exp. Appl. Acarol (21): 507-518.
5. Enkegaard A. (2005) Biological control of arthropod pests in protected crops – recent developments: Proceedings of the International Workshop [Implementation of biocontrol in practice in temperate region – present and near future], (1-3 November 2005, Research Centre Flakkebjerg) Denmark. р. 219-230.