АНОТОТОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ГІГРОФОРОВИХ ГРИБІВ (AGARICALES, BASIDIOMYCOTA) УКРАЇНИ

Abstract

Hygrophoraceae є родиною у складі порядку Agaricales, що включає 26 родів та близько 690 видів, серед яких ектомікоризні, ліхенотвірні, бріофільні гриби, гумусові та підстилкові сапротрофи. Деякі з-поміж них, наприклад, представники родів Cuphophyllus, Hygrocybe, Neohygrocybe та Porpolomopsis, тісно пов’язані з природними луками та є чутливими до наявності нітрогенвмісних добрив у ґрунті. Це робить їх індикаторними видами луків з високою природоохоронною цінністю. Попри те, що окремі споcтереження Гігрофорових траплялися в рамках ширших досліджень агарикоїдних грибів, вони ніколи не були об’єктом спеціального вивчення. Відтак наявні дані щодо Гігрофорових грибів України вимагають узагальнення та ревізії. Ми підсумували наявні дані з траплянь Гігрофорових в Україні, включно з опублікованими працями, відритими базами даних, спостереженнями любителів, а також неопублікованими гербарними матеріалами. Також ми наводимо оригінальний опис рідкісного у Європі виду Haasiella venustissima (Fr.) Kotl. & Pouzar ex Chiaffi & Surault, що наводиться для України вперше. Чеклист Гігрофорових України нараховує 66 видів. Провідними родами є Hygrophorus (22 види), Hygrocybe (17 видів) та Arrhenia (10 видів); 5 видів серед них, (Hygrocybe punicea, Hyrgocybe splendidissima, Neohygrocybe nitrata, Neohygrocybe ovina, Porpolomopsis calyptriformis), є загрожуваними та згідно з “ Червоним Списком IUCN” відносяться до категорії “Вразливі” (VU). Знахідки 22 видів розглядаються як сумнівні. Найбільше видів Гігрофорових було виявлено на території Карпатських Лісів та Лівобережного Лісостепу, що, ймовірно, більшою мірою зумовлене нерівномірною дослідженістю території України, аніж біогеографічними причинами. Попри тривалу історію досліджень та значний обсяг накопичених відомостей, ми очікуємо суттєві доповнення до чеклиста в майбутньому. Необхідними передумовами цього ми вважаємо цілеспрямовані обстеження трав’яних угруповань, ширше задіяння методів молекулярно-генетичної ідентифікації, а також впровадження сучасних стандартів роботи з даними про біорізноманіття, зокрема фотографування свіжих базидіом, оцифровування спостережень та вивантаження їх до відкритих баз даних.