Організаційно-економічні засади формування доданої вартості в зернопродуктовому виробництві

Abstract

Мета статті. Мета дослідження – оцінити сучасний стан та обґрунтувати перспективи формування доданої вартості в зернопродуктовому виробництві України, базуючись на теоретичних й організаційно-економічних засадах цих процесів. Методологія / методика / підхід. Серед загальнонаукових методів для дослідження авторами застосовано такі: порівняння – для зіставлення величини і структури доданої вартості; узагальнення – під час визначення загальної суми доданої вартості; аналізу й синтезу – у процесі дослідження формування доданої вартості як одного цілого, після аналізу складових цього показника; моделювання (метод Бокса-Дженкінса) – у процесі створення моделі оптимальної величини доданої вартості та валових зборів зернових культур. Також застосовано такі міждисциплінарні та спеціальні методи: розрахунково-конструктивний – під час визначення оптимального варіанта формування та розподілу доданої вартості; калькуляції – для розрахунку складників доданої вартості. Результати. Узагальнено теоретичні аспекти формування доданої вартості і сформульовано власний погляд авторів на проблемні питання. У результаті аналізу сучасного стану зернопродуктового виробництва встановлено, що за останні два десятиліття зростання валового збору зернових культур (у 2,6 раза) відбувалося лише за рахунок підвищення врожайності, а виробництво продуктів переробки зерна за вказаний період значно скоротилося. Розрахунки, виконані за інтенсивними ресурсоощадними технологіями вирощування зернових культур, свідчать про те, що їх застосування може збільшити додану вартість шляхом зниження собівартості одиниці продукції. Наведені авторські розрахунки формування доданої вартості в ланцюзі «пшениця – борошно – хліб» показали, що більша частина доданої вартості створюється в процесі переробки зерна. Прогнозні показники виробництва основних сільськогосподарських культур, величини доданої вартості й прибутку вказують на значні перспективи їх зростання. Оригінальність / наукова новизна дослідження. Удосконалено класифікацію основних чинників, які впливають на формування доданої вартості в зернопродуктовому виробництві, та побудовано їх структурно-логічну схему. Набули подальшого розвитку практичні підходи до визначення взаємозв’язку структурних елементів доданої вартості в галузі. Розраховано та запропоновано до впровадження вдосконалені варіанти інтенсивних ресурсоощадних технологій вирощування основних сільськогосподарських культур і надано їхню характеристику. Уперше змодельовано за кількома варіантами прогнозні показники виробництва кукурудзи на зерно та пшениці на період до 2027 р., а також величину доданої вартості і прибутку за різних рівнів рентабельності. Практична цінність / значущість. Використання запропонованих інтенсивних ресурсоощадних технологій вирощування основних сільськогосподарських культур, дотримання прогресивних положень організації використання матеріальних і людських ресурсів значно покращить ефективність виробництва зерна. Для суттєвого збільшення доданої вартості в зернопродуктовому виробництві доведено необхідність значно збільшити виробництво продуктів переробки та готових продуктів із зерна. Це позитивно вплине на зростання національного доходу та внутрішнього валового продукту.