Місце українського агроекспорту на світовому продовольчому ринку

Abstract

Мета. Метою статті є дослідження сучасного стану вітчизняного агроекспорту на світовому продовольчому ринку й визначення місця українських агровиробників на ньому в умовах євроінтеграції. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи: абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення висновків та аналізу результатів дослідження); економіко-статистичний (для аналізу сучасного стану зовнішньої торгівлі аграрною продукцією); порівняльний (при дослідженні зовнішньоторговельного балансу агропродукції України); графічний (для визначення й наочного представлення частки країн у світовому виробництві пшениці, лідерів в експорті вітчизняної кукурудзи та пшениці). Результати. Розглянуто тенденції зовнішньої торгівлі вітчизняною аграрною продукцією. Визначено, що основою вітчизняного агроекспорту є продукція рослинного походження. Виділено основні тенденції розвитку експорту аграрної продукції в Україні. В результаті дослідження встановлено, що на світовому продовольчому ринку за досліджуваний період Україна утвердилася як передбачуваний і потужний постачальник якісної аграрної продукції. Оригінальність / наукова новизна. Полягає в тому, що дістало дальшого розвитку дослідження показників зовнішньої торгівлі вітчизняного агроекспорту, аналіз товарної та географічної структури експорту аграрної продукції на світовому продовольчому ринку. Визначено місце вітчизняного агроекспорту на світовому продовольчому ринку. Практична цінність / значущість. Результати проведеного дослідження можуть бути використані для дальших наукових розвідок щодо визначення напрямів розвитку вітчизняного аграрного сектора України, в контексті диверсифікації освоєння нових сегментів ринку для певних видів продукції в межах визначених тарифних квот.