Вплив балансу органічного вуглецю в ґрунті на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств

Abstract

Мета. Метою цієї статті є висвітлення результатів дослідження впливу балансу органічного вуглецю в ґрунті й систем удобрення на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств України. Методологія / методика / підхід. Для досягнення мети ми використовували такі методи: балансовий (для оцінювання балансу вуглецю в ґрунті); кореляційний аналіз (для ідентифікації та оцінювання тісноти зв’язку між балансом органічного вуглецю в ґрунті й індексом сталої конкурентоспроможності – SCI); економетричне моделювання (для розроблення математичної моделі залежності балансу органічного вуглецю в ґрунті від урожайності побічної продукції та обсягу внесення органічних добрив в аграрних підприємств); економіко-статистичний і монографічний (для оцінювання й аналізу впливу балансу органічного вуглецю в ґрунті й систем удобрення на формування конкурентоспроможності підприємств); абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення й аналізу результатів дослідження). У ролі емпіричної основи використано економічну базу даних 5597 аграрних підприємств України. Результати. Установлено, що третина (33,0 %) досліджуваних аграрних підприємств України мали дефіцитний баланс гумусу (у середньому -0,273 т/га), решта (67,0 %) мали позитивний баланс гумусу, зокрема 15,9 % суб’єктів господарювання забезпечили баланс гумусу понад 1 т/га (у середньому 1,608 т/га). Саме ця група підприємств досягла середнього рівня сталої конкурентоспроможності (SCI = 1,296) і є гарним прикладом формування конкурентоспроможності на основі раціонального використання земель. Оцінено вплив балансу гумусу на рівень сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств на ринках трьох основних культур – пшениці озимої, кукурудзи на зерно та соняшника, що дало змогу виявити галузеві особливості її формування. Оригінальність / наукова новизна. У результаті дослідження вперше визначено й кількісно оцінено вплив балансу органічного вуглецю в ґрунті на формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств. Уперше розроблено двофакторну лінійну математичну модель залежності балансу гумусу в ґрунті від урожайності побічної продукції та обсягу внесення органічних добрив в аграрних підприємств України. Дістало дальшого розвитку положення про особливості формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств за різних систем удобрення. Практична цінність / значущість. Основні результати дослідження можна застосовувати для (і) експрес-оцінювання, регулювання й прогнозування балансу органічного вуглецю в ґрунті; (іі) виявлення резервів підвищення сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств; (ііі) удосконалення ґрунтоохоронної політики щодо регулювання відтворення вмісту органічного вуглецю в ґрунті.