Роль стилів сімейного виховання у розвитку резильєнтності підлітків

Abstract

Реалії життя сучасних підлітків в умовах війни характеризуються високим рівнем невизначеності та тривалого стресу, тому розвиток їхньої здатності витримувати, протистояти та відновлюватися є важливою умовою збереження психічного та фізичного здоров’я підростаючої особистості. На розвиток резильєнтності як ключової якості у відновленні та адаптації до змінюваних обставин життя впливають як внутрішні, так і зовнішні чинники, серед яких провідну роль відіграє наявність батьківської підтримки. Метою статті є систематизація досліджень та теоретичне обґрунтування ролі сімейного середовища у розвитку резильєнтності особистості підліткового віку, зокрема через аналіз батьківсько-дитячих взаємин, стилів виховання та їх впливу на здатність підлітків протистояти життєвим викликам. Для досягнення мети та завдань дослідження використовувалися такі теоретичні методи як аналіз, синтез, узагальнення та систематизація наукових джерел для визначення ролі типів сімейного виховання у розвитку резильєнтності підлітків. Констатовано виняткову важливість ефективної реалізації виховної функції сім’ї у розвитку резильєнтності як здатності підлітків протистояти життєвим викликам. Виділено ключові чинники розвитку резильєнтності особистості підліткового віку. Обґрунтовано вплив стилів сімейного виховання, типів ставлень батьків до дитини, специфіки батьківсько-дитячих взаємин, поведінкових патернів під час стресу та особистісних якостей батьків на розвиток резильєнтності підлітків. Перспективним напрямком подальших досліджень передбачено вивчення механізмів впливу відмінностей у вихованні батьків на резильєнтність підлітків, аналіз взаємозв’язків між індивідуально-психологічними особливостями особистості підлітків та соціально-психологічними механізмами розвитку психологічної стійкості.