Abstract
У статті в результаті застосування методу головних компонент визначено фактори, які пояснюють варіацію індикаторів системі соціальної безпеки людини. Перехід від множини індикаторів цієї системи до множини головних компонент меншої розмірності, які є некорельованими між собою величинами, здійснено внаслідок взаємної корельованості індикаторів. Отриманій множині властиві ті ж причинно-наслідкові зв’язки, які властиві і системі соціальної безпеки людини. Відповідно до отриманих результатів найбільш впливовими внутрішніми чинниками, що здійснюють позитивний вплив на соціальну безпеку людини під час війни, є особовий склад збройних сил (% від загальної кількості робочої сили), внутрішній кредит приватному сектору банками (% ВВП), частка населення, що має доступ до основних санітарних послуг (% населення), негативний - умисні вбивства і замахи на вбивство (на 100 000 осіб), частка людей з доходом нижче 50 відсотків середнього доходу (%), кількість внутрішньо переміщених осіб, нові переміщення, пов’язані з конфліктом і насильством (кількість випадків). Значення коефіцієнту автокореляції для рівня соціальної безпеки людини в Україні, спричиненого внутрішніми чинниками, свідчить про середню стійкість соціальної безпеки людини, що викликана дією внутрішніх чинників. За умов війни система соціальної безпеки людини характеризується превалюванням зовнішніх шокових впливів над внутрішніми. Тому забезпечення стійкості соціальної безпеки людини в умовах війни має передбачати запровадження ефективних механізмів та інструментів державної політики, фокусуючись на захисті і самозбереженні людини. В контексті проведеного дослідження захист і самозбереження людини передбачають збільшення обсягу військових видатків та ефективне використання коштів державного бюджету на військові потреби та удосконалення системи соціального забезпечення внутрішньо переміщених осіб і ветеранів. Забезпечення життєдіяльності та добробуту мають обумовлюватися підвищенням ефективності заходів щодо зростання очікуваної тривалості життя при народженні та зменшення рівня бідності у країні. Підвищення рівня освіти та саморозвитку має виступати основним тригером економічного зростання у післявоєнний період. Стаття – аналітична.
Статтю підготовлено в межах виконання проєкту НФД України «Нові геостратегічні загрози соціальній безпеці людини в умовах гібридної війни та шляхи їх запобігання» реєстраційний номер 2021.01/0239.
Publisher
NGO "Research and Educational Innovation Center of Social Transformations"
Reference13 articles.
1. Gallopin, G. (2003). A systems approach to sustainability and sustainable development. United Nations, Santiago, Chile. Retrieved from https://repositorio.cepal.org/server/api/core/bitstreams/16b2bc6d-6f2a-48c2-9af2-1c54d7674ac5/content"1c54d7674ac5/content
2. Varnalii, Z.S. (2022). Sotsialna bezpeka liudyny yak object doslidzhennya ekonomichnoyi bezpekologii [Human social security as research object of economic security science]. Ekonomichnyy visnyk universytetu – Economic Herald of the University, 52, 90-97. DOI: https://doi.org/10.31470/2306-546X-2022-52-90-97 [in Ukrainian]
3. Kharazishvili, Yu., Kwilinski, A., Grishnova, O., & Dzwigol, H. (2020). Social Safety of Society for Developing Countries to Meet Sustainable Development Standards: Indicators, Level, Strategic Benchmarks (with Calculations Based on the Case Study of Ukraine). Sustainability, Vol.12, No 21. DOI: https://doi.org/10.3390/su12218953.
4. Novikova, O.F., Sydorchuk, O.G., & Pankova, O.V. (2018). Stan ta perspektyvy sotsialnoyi bezpeky v Ukrainy: ekspertni otsinky [State and prospects of social security in Ukraine: expert assessments], Kyiv, Lviv: LRIDU NADU [in Ukrainian].
5. Onyschenko, V.O., Zavora, T.M., & Chepurnyy, O.V. (2015). Sotsialna bezpeka regionu: teoretychni ta prykladni aspekty [Social security of the region: theoretical and applied aspects] Poltava: PoltNTU [in Ukrainian].