Алокація активів як ключовий елемент ефективного управління інвестиційним портфелем

Abstract

У статті досліджено проблему відсутності чіткого визначення поняття «алокація активів» як в українській, так і в зарубіжній науковій літературі. Проаналізовано деякі визначення, що надаються видатними вченими в області портфельного менеджменту, та виявлено наявні неоднозначності. Запропоновано нове визначення поняття «алокація активів», яке є чітким та враховує основні аспекти цього процесу та відповідає сучасним реаліям фінансових ринків. Розглянуто класифікацію активів за класами в різних наукових працях та визначено, що класифікація активів проводиться суб’єктивно керуючим інвестиційного портфеля безпосередньо в процесі управління інвестиційним портфелем на початкових етапах з урахуванням поставлених вимог та обмежень. Досліджено особливості різних підходів до алокації активів, виділено такі типи як стратегічна, тактична дискреційна, тактична систематична та динамічна алокації активів. Проведено порівняльний аналіз підходів до алокації активів з ряду факторів, таких як фундаментальний принцип, що лежить в основі підходу, частота ребалансування, механізм прийняття рішень, мінімальний рівень експертних знань та контроль ризику. Виділено переваги та недоліки кожного підходу, що дозволить інвестиційним фондам обрати той підхід, що найбільше пасує до їхньої інвестиційної стратегії. Визначено перспективи подальших досліджень у напрямку створення більш уніфікованої класифікації активів, зокрема враховуючи суб’єктивний характер класифікації, який виявлено у даній роботі. Тип статті: емпірична.