Abstract
Сучасна волантильність, зокрема, російська збройна агресії в Україні та інтенсифікація природних лих в регіонах світу, зумовлює не тільки безпосередні руйнування, але і довгострокові соціально-економічні наслідки. Дані негативні наслідки особливо відзначаються на стані переміщеного бізнесу як важливої складової національної економіки. Відповідно набуває нагальності питання аналізу стратегій донорів в розрізі підтримки переміщеного бізнесу в умовах кризи, а саме збройної агресії та природного лиха. Дослідження має на меті виявити спільні та відмінні характеристики стратегій підтримки бізнесу у ситуаціях збройної агресії та природних катастроф, особливо у контексті інновацій у корпоративних фінансах. Дослідження здійснюється в рамках комплексного методичного підходу, що включає кабінетне дослідження (Desk Research) політик основних донорів, таких як UNDP, OECD та порівняльний аналіз ефективності різноманітних стратегій. Досліджено стратегії підтримки українського бізнесу в умовах збройного конфлікту та природних катастроф, враховуючи їхні специфічні виклики та наслідки з врахуванням контексту корпоративних фінансів. Основна увага приділена не тільки безпосереднім руйнуванням, викликаним збройною агресією, але й ширшим соціально-економічним наслідкам, що спричиняються для бізнесу. Проаналізовано різноманітні аспекти стратегій, які розроблені та застосовані донорами для підтримки переміщеного бізнесу в кризових умовах, включно з підтримкою задач планування, адаптації бізнес-моделей, забезпечення безпеки персоналу, налагодження ланцюгів постачання та доступу до нових ринків. В контексті природних лих дані підходи зосереджуються на оцінці ризиків, швидкому відновленні інфраструктури та страхуванні. Описано спільні риси цих стратегій, включаючи ефективну комунікацію, фінансове планування та технологічну готовність, які забезпечують здатність переміщеного бізнесу продовжувати діяльність у кризових умовах. Акцентовано важливість різноманітних довгострокових стратегій донорів, включаючи фінансову підтримку, відновлення інфраструктури, зміцнення ланцюгів поставок, доступ до нових ринків, та інвестиції в інфраструктуру людського капіталу. Наголошено, що дані рішення спрямовані на створення сприятливих умов для стабільного розвитку переміщеного бізнесу на довгостроковому горизонті. Ця стаття може бути корисною для дослідників та аналітиків у сфері підтримки переміщеного бізнесу, уряду, міжнародних донорів. Перспективи подальших досліджень включають вивчення специфіки програм підтримки бізнесу в рамках меппінгу донорів.
Publisher
Research and Educational Innovation Center of Social Transformations