Методичні аспекти вибору стратегічних альтернатив для обґрунтування моделі регулювання розвитку соціального підприємництва

Abstract

Проблема державного регулювання розвитку в національній економіці країни останнім часом набуває вагомого дискусійної уваги. Така зацікавленість науковців пов’язана з актуалізацією соціальних проблем, загострення соціальних суперечностей та необхідності їх своєчасного вирішення. У статті розкрито основні питання практичної реалізації основних напрямів державного впливу на вирішення соціальних проблем, одним з яких є забезпечення розвитку соціального підприємництва. Обґрунтовано важливість розроблення науково-методичних варіантів формування моделі державного регулювання розвитку соціального підприємництва. У статті акцентовано на відсутності належних напрацювань щодо сутності соціального підприємництва чи соціальних підприємств, що значно ускладнює процес державного регулювання. Доведено важливість виокремлення стратегічних напрямів регулювання розвитку соціального підприємництва в Україні. Запропоновано методичні підходи до обґрунтування моделі регулювання, що залежить від кількісних параметрів оцінки чинного стану соціальних процесів. Запропоновано методичні підходи до обчислення показників соціальної стабільності та соціальної вразливості, які дають змогу обґрунтованого вироблення відповідних стратегій регулювання розвитку соціального підприємництва. Акцентовано, що показник соціальної стабільності синтезує міжнародний вимір процесів соціального розвитку, враховує позиції країни за відомими інтегральними індексами соціального розвитку (індекс людського розвитку (Human Development Index (HDI), світовий рейтинг добробуту (The Legatum Prosperity Index (LPI), індекс щастя (Happiness Index (HI) та індекс соціального прогресу (Social Progress Index (СРІ). Обчислення даного показника дає змогу співставлення рівня соціальної стабільності з іншими країнами. Розроблено пропозиції в межах кожної стратегії регулювання розвитку соціального підприємництва, які поєднані у відповідні вектори державного регулювання. Доведено, що такий підхід до наукового обґрунтування державного регулювання розвитком соціального підприємництва дасть змогу отримати позитивні зрушення соціально-економічного характеру в Україні та стримати негативні наслідки загострення соціальних суперечностей.