Abstract
Сучасна ера цифровізації поставила перед державною політикою у сфері культури виклики та можливості, які зумовлені необхідністю інтеграції цифрових технологій у соціокультурне життя суспільства, сприяючи таким чином створенню більш інклюзивного, доступного та різноманітного культурного простору. Дослідження синергії між цифровими і культурними просторами відіграє ключову роль у формуванні державної політики у сфері культури, що забезпечує збереження культурної спадщини, стимулює культурну інновацію та підтримує культурну ідентичність у глобалізованому світі. Метою статті є комплексне дослідження теоретичних засад впливу інформаційних технологій на формування державної політики у сфері культури та розробка практичних рекомендацій щодо його покращення. Використовуючи методи аналізу літератури, документальних джерел, системного аналізу, аналітичного методу, компаративного аналізу, методів синтезу та узагальнення, дослідження охоплює широкий спектр питань, починаючи від формування державної політики у сфері культури в умовах цифровізації суспільства до впливу інформаційних технологій на сферу культури. Ключовими результатами дослідження є узагальнення позитивного досвіду інтеграції цифрових технологій у сферу культури в зарубіжних країнах та Україні, виявлення переваг і недоліків процесу цифровізації культурного простору, а також сформульовані рекомендації щодо оптимального використання потенціалу інформаційних технологій для покращення функціонування вітчизняної сфери культури. Дослідження демонструє, як інформаційні технології можуть стати дієвим інструментом для розвитку культури, забезпечуючи нові форми культурних практик та зміцнюючи міжкультурний діалог. Висвітлено як синергія між різними елементами цифрового та культурного просторів сприяє формуванню інноваційних підходів до державної політики у сфері культури. Практичне значення дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо використання інформаційних технологій для підвищення культурного розвитку суспільства. Оригінальність дослідження полягає у всебічному підході до аналізу синергетичного впливу інформаційних технологій на державну політику у сфері культури, що враховує як вітчизняний, так і зарубіжний досвід. Дослідження відкриває нові перспективи для подальших наукових студій, зокрема в аспектах захисту інтелектуальної власності, цифрового розриву та інтеграції цифрових інновацій у культурний простір. Тип статті – емпірична, що базується на комплексному аналізі існуючих досліджень та авторському дослідженні синергетичного впливу інформаційних технологій на сферу культури.
Publisher
Research and Educational Innovation Center of Social Transformations