Світові моделі системи охорони здоров'я, адаптація в Україні та вплив на тривалість життя

Abstract

Система охорони здоров'я постійно зазнає змін і стикається з різними викликами. Ці виклики включають демографічні зміни, такі як старіння населення, зростання поширеності хронічних захворювань, а також необхідність інтеграції інноваційних технологій у медицину. Враховуючи ці аспекти, вивчення та порівняння різних моделей державного регулювання охорони здоров'я дозволяє ідентифікувати ефективні підходи до реформування національних систем охорони здоров'я, зокрема в Україні. Проведено огляд чотирьох основних моделей охорони здоров'я, які застосовуються в різних країнах світу: моделі Бісмарка, Беверіджа, національного здоров'я, та моделі прямої оплати медичних послуг. Автори дослідження виходять з необхідності адаптації та оптимізації національних систем охорони здоров'я з метою підвищення їх доступності, ефективності та якості в контексті викликів сучасності, таких як глобальні пандемії, старіння населення та зростання хронічних захворювань. Значна увага приділяється аналізу фінансування, управління та способів надання медичних послуг в кожній з моделей, а також розглядаються їх переваги та недоліки. Особливий акцент поставлено на моделях Бісмарка та Беверіджа як на найбільш поширених та ефективних систем у світовій практиці охорони здоров'я. Дослідження також охоплює вплив зазначених моделей на загальний стан здоров'я населення та середню тривалість життя. Аналізуючи досвід різних країн, автори пропонують рекомендації щодо можливостей удосконалення української системи охорони здоров'я, зокрема через інтеграцію та адаптацію найкращих практик зарубіжних моделей, що особливо актуально в умовах сьогодення в Україні. Оскільки військовий стан потребує нових особливих підходів для формування майбутньої політики у сфері охорони здоров'я, спрямованої на забезпечення універсального доступу до високоякісних медичних послуг для всього населення України.