Abstract
Традиційний інститут політичної партії є популярним предметом дослідження в компаративістиці. Від моменту своєї появи і до сьогоднішнього дня цей інститут еволюціонував, набував нових рис і функцій. У сучасних умовах політичні партії переживають певну трансформацію, адаптуючись до сучасних трендів політики, нових управлінських практик в державах. У зв’язку з цим з’являються нові типи цього інституту, відбувається зміна його диспозицій у публічному полі політики, ускладнюються передвиборчі технології, вибудовується нова конструкція взаємодії з громадськістю і державою, оновлюється законодавча база, тому інтерес до цього питання науковців у сфері політичних, юридичних, управлінських наук є об’єктивним і актуальним. Партія як актор публічної політики в процесі своєї інституціоналізації в національних системах трансформувався організаційно (типи партій), нормативно, змінював диспозицію по відношенню до держави і громадянського суспільства, корегував репрезентативний стиль і характер членства, змінював структуру електоральної і партійної конкуренції, ускладнював виборчі технології і партійні канали комунікації, визначав відповідно до типу рівень перерозподілу політичних ресурсів. Набір функцій, які виконують партії постійно змінюється і набуває нових ознак як в усіх без виключення типах систем. Нові функціональні особливості політичних партій змушують дослідників робити нові порівняльні дослідження задля визначення його впливу цього інституту на політичну систему. Сучасні вчені не припиняють порівняльні дослідження, намагаючись диференціювати політичні партії, виокремлювати нові типи і визначати специфіку діяльності партії в політичному середовищі.
Publisher
Research and Educational Innovation Center of Social Transformations
Reference24 articles.
1. Ostrohorskyi, M. Ia. (1997). Demokratyia y polytycheskye partyy [Democracy and political parties]. Moskva: ROSPЕN [in russian].
2. Diuverzhe, M. (2005). Polytycheskye partyy [Political parties] Moskva: Paradyhma [in russian].
3. Dzhanda, K. (1997). Sravnenye polytycheskykh partyi: yssledovanyia y teoryia. Sovremennaia sravnytelnaia polytolohyia. [Comparing political parties: research and theory. Contemporary Comparative Political Science]. Moskva: MONF [in russian].
4. Katz, R., & Mair, P. (1992). Party Organizations: a data handbook on party organizations in western democracies, 1960-90. London: Sage Publications, (389-457).
5. Katz, R. S., & Mair, P. (2009). The Cartel Party thesis: A restatement. Perspectives on politics. Cambridge: Cambridge University Press, 7 (4), 753 – 766.