Структурні особливості решітчастої пластинки склери як чинник розвитку ретинальної нейродегенерації при цукровому діабеті 2-го типу

Abstract

Актуальність. Останніми роками все частіше висувається гіпотеза про те, що ретинальна нейродегенерація виникає до судинних змін, які класично асоціюються з діабетичною ретинопатією, і зумовлює патогенез захворювання. У низці досліджень був встановлений розвиток ранньої нейроретинальної дегенерації при цукровому діабеті (ЦД). Відомо, що структурні зміни решітчастої пластинки склери можуть призвести до деформації пор та безпосереднього пошкодження нервових волокон зорового нерва, які проходять крізь них. Логічно припустити існування взаємозв’язку між структурними властивостями решітчастої пластинки склери у хворих на ЦД 2-го типу та змінами шару перипапілярних нервових волокон і комплексу гангліонарних клітин сітківки (ГКС). Мета дослідження: визначити особливості змін шару перипапілярних нервових волокон та комплексу ГКС у хворих на ЦД 2-го типу залежно від товщини решітчастої пластинки склери. Матеріали та методи. Обстежено 575 хворих на ЦД 2-го типу (1150 очей) та 50 здорових осіб (50 очей) віком 55,9 ± 7,8 року. На додаток до стандартних офтальмологічних методів виконували оптичну когерентну томографію сітківки та зорового нерва. Аналізували середню товщину шару перипапілярних нервових волокон та товщину цього шару у верхній і нижній половинах, а також стан комплексу ГКС: середню товщину, середню товщину у верхньому та нижньому сегментах, показник локального витончення комплексу ГКС (індекс фокальної втрати об’єму Focal loss volume — FLV) та показник загального витончення комплексу ГКС (індекс глобальної втрати об’єму Global loss volume — GLV). Результати. У 1-й групі (78,9 % очей хворих на ЦД) спостерігали незначне потовщення решітчастої пластинки склери (< 700 мкм); у 17,6 % очей (2-га група) — помірне потовщення решітчастої пластинки склери (700–900 мкм) та у 3,8 % очей — значне потовщення решітчастої пластинки склери (> 900 мкм). У хворих на ЦД 2-го типу встановлені томографічні особливості ураження зорового нерва залежно від товщини решітчастої пластинки склери: середня товщина шару перипапілярних волокон сітківки при помірному потовщенні решітчастої пластинки на 38,9 % перевищує, а при значному її потовщенні — на 15,5 % менше відповідних показників здорових осіб відповідного віку. Найменший показник середньої товщини перипапілярних волокон сітківки відмітили у хворих 3-ї групи, який був на 16,3 % менше такого показника у 1-й групі та на 64,3 % — у 2-й групі (р < 0,001). Аналогічна тенденція спостерігалась щодо товщини шару перипапілярних нервових волокон сітківки верхньої та нижньої половин: найменша середня товщина відмічена у хворих 3-ї групи зі значним потовщенням решітчастої пластинки склери. Показник FLV у хворих із середнім та значним потовщенням решітчастої пластинки склери у 13,2 та 16,4 раза відповідно перевищує аналогічний показник здорових осіб відповідного віку; показник GLV у хворих із середнім та значним потовщенням решітчастої пластинки склери у 2,9 та 5,3 раза відповідно перевищує показник здорових осіб відповідного віку. Висновки. У результаті досліджень встановлено потовщення решітчастої пластинки склери у хворих на ЦД 2-го типу порівняно зі здоровими особами. Виявлені морфометричні зміни шару перипапілярних нервових волокон сітківки та комплексу ГКС при ЦД 2-го типу залежать від стану решітчастої пластинки склери, зміни товщини якої можна розглядати як один із патогенетичних чинників розвитку ретинальної нейродегенерації при ЦД 2-го типу.