Використання хірургічних навігаційних шаблонів при декомпресії орбіти в лікуванні ендокринної орбітопатії

Abstract

Актуальність. Ендокринна орбітопатія (ЕО) зустрічається в молодих осіб працездатного віку, негативно впливає на якість життя, може призвести до втрати зору, що є медико-соціальною проблемою. При тяжкому й середньому ступені тяжкості ендокринної орбітопатії застосовують хірургічну декомпресію, частота ускладнень якої становить від 9,3 до 35 %. На сьогодні пошук нових можливостей для профілактики післяопераційних ускладнень є актуальною проблемою щелепно-лицевої хірургії та офтальмології. Мета: оцінити результати лікування та визначити частоту ускладнень при проведенні декомпресії орбіти з використанням хірургічних навігаційних шаблонів при лікуванні пацієнтів з ендокринною орбітопатією. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів декомпресії орбіти у 17 пацієнтів з ЕО, що проходили лікування на базі Київської обласної клінічної лікарні та Київської міської клінічної лікарні № 1 в період з 2017 по 2021 р. Для проведення дослідження нами був використаний відповідний цифровий протокол. Результати. За даними передопераційної екзофтальмометрії, середня величина екзофтальму на правому та лівому оці становила 23,75 ± 3,07 мм і 24,27 ± 3,26 мм відповідно. В післяопераційному періоді виявлено, що середня величина екзофтальму для правого ока становила 18,88 ± 2,18 мм, для лівого — 19,47 ± 3,01 мм; статистично вірогідної відмінності в обстежуваній групі також не було виявлено (p = 0,892). Середня величина зменшення екзофтальму в досліджуваній групі — 4,84 ± 0,27 мм. За допомогою методів варіативної статистики нами було підтверджено вірогідне зменшення величини екзофтальму в досліджуваній групі порівняно з передопераційними показниками (р < 0,001). Серед післяопераційних ускладнень у терміни спостереження 3 місяці в одного хворого нами спостерігалася диплопія, а після лікування трьох пацієнтів зберігалася гіпестезія у зоні іннервації ІІ гілки трійчастого нерва. При проведенні декомпресії 5 орбіт було виявлено незначну кровотечу, що не потребувала додаткових методів зупинки. При цьому в жодному випадку ми не спостерігали такого загрозливого післяопераційного ускладнення, як лікворея. Висновки. При лікуванні пацієнтів з ЕО використання CAD/CAM технології дозволяє вдосконалити етап планування оперативного втручання завдяки можливості віртуальної симуляції кісткової декомпресії орбіти на передопераційному етапі. Використання хірургічних навігаційних шаблонів при декомпресії орбіти в лікуванні ендокринної орбітопатії дозволяє досягти суттєвого зменшення екзофтальму (у середньому на 4,84 ± 0,27 мм) на фоні зменшення площі кісткової резекції, що знижує ризик післяопераційних ускладнень.