Прогностична оцінка впливу хемокіну CD54 на перебіг діабетичної ретинопатії

Abstract

Актуальність. Клінічні дослідження свідчать про збільшення рівня прозапальних цитокінів, хемокінів, фактора росту ендотелію судин і молекул адгезії як у системному, так і в локальному середовищі в пацієнтів з діабетичними ушкодженнями сітківки. Повідомляється про експресію судинних клітинних молекул адгезії при діабетичній ретинопатії (ДР). На сьогодні прогностична оцінка різних адгезивних молекул, зокрема молекули міжклітинної адгезії (Cluster of Differentiation, CD54), у хворих із ДР обмежена недостатньою кількістю опублікованих даних. Мета роботи полягала в розробці математичної моделі оцінки ризику прогресування діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу за участі CD54. Матеріали та методи. Проведено відкрите одноцентрове одномоментне вибіркове спостережне дослідження із залученням дорослих хворих на ЦД 2-го типу і ДР. Дослідження проведено в 132 осіб, з них пацієнтів із ДР було 82 (148 очей) (чоловіків — 28, жінок — 54, середній вік — 64,41 ± 1,18 року (min — 25, max — 84), середній стаж діабету — 15,54 ± 0,83 року (min — 1, max — 35), середній рівень HbA1c — 9,17 ± 0,22 % (min — 5,4, max — 16,5)). Офтальмологічне обстеження включало візометрію, периметрію, рефрактометрію, тонометрію, біомікроскопію, гоніоскопію, офтальмоскопію, оптичну когерентну томографію. Концентрацію CD54 у сироватці крові визначали імуноферментним аналізом. Статистичний аналіз включав однофакторний і багатофакторний дисперсійний аналіз і регресійний аналіз. Використовували параметричний F-критерій Фішера або непараметричний критерій Крускала — Уолліса. Адекватність розрахованої моделі оцінювалася методом побудови кривої операційних характеристик (Receiver Operating Characteristic curve — ROC-кривої) за площею під кривою (Area Under the Curve — AUC), розраховували 95% довірчий інтервал (ДІ). Відмінності вважали статистично значущими при р < 0,05. Результати. Виявлено вірогідне збільшення концентрації CD54 у сироватці крові в групі хворих на ЦД 2-го типу і ДР порівняно з контролем (р < 0,001). Показано, що при стандартизації за концентрацією CD54 у сироватці крові, рівнем HbA1c, видом цукрознижувальної терапії виявлено вірогідне зниження (p = 0,006) ризику проліферативної стадії ДР при зростанні гостроти зору на кожні 0,1 од. (СШ = 0,45 (95% ДІ 0,25–0,79)). Висновки. Чутливість розрахованої математичної моделі оцінки ризику прогресування діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу становить 91,7 % (95% ДІ 61,5–99,9 %), специфічність — 80,0 % (95% ДІ 68,74–88,6 %).