Author:
Lavryk N.S.,Gurzhyi Y.M.,Shulezhko I.A.
Abstract
Актуальність. При синдромі мілкої передньої камери (СМПК) виникають певні складнощі при виконанні ФЕК, як відмітив L. Buratto (1999), що пов’язані з відсутністю достатнього простору для проведення маніпуляцій, а також з дією фізичних факторів. Відмічене можливе пошкодження ендотеліальних клітин (ЕК) рогівки, тому особливості ЕК відображають ступінь хірургічної травми. Мета: дослідити на очах хворих на катаракту із синдромом мілкої передньої камери залежність щільності ендотелію рогівки після операції факоемульсифікації від доопераційних глибини ПК та щільності ЕК та можливість збереження кількісних та якісних показників ендотелію рогівки. Матеріали та методи. Проаналізований стан 128 хворих на катаракту із СМПК, що були розділені на 2 групи: група 1 (61 око) — комбінована операція: задня мікровітректомія та ФЕК (КОЗМВЕФЕК; патент № 80762), група 2 (68 очей) — загальноприйнятий метод ФЕК. Обстеження до та після операції: візус, поле зору, внутрішньоочний тиск, біомікроскопія, сонографія; ЕК рогівки досліджували за допомогою ендотеліального мікроскопа SP-3000P (Topcon). Результати. Проведені дослідження показали, що ефективність КОЗМВЕФЕК та стандартної ФЕК суттєво не відрізняється. При порівнянні ускладнень відмічено, що через 1–3 місяці і 6–12 місяців після запропонованої операції КОЗМВЕФЕК (група 1) більшою мірою зберігається щільність ендотеліального шару рогівки: втрата ЕК менше в 2 рази (р < 0,05), менші прояви полімегатизму та поліморфізму ЕК (р < 0,05), ніж при стандартній ФЕК. Висновки. 1. Визначено залежність показника щільності ендотелію (ЕК) після операції від доопераційних глибини ПК (r = 0,54, p < 0,05) та щільності ендотелію (ЕК) до операції (r = 0,63, p < 0,05). Втрата ЕК після операції залежала від щільності ЕК до операції (r = 0,51, p < 0,05). Ці дані мають значення при плануванні хірургічного втручання. 2. Оцінюючи рівень травматичності хірургічного втручання на очах із СМПК, визначили, що умови маніпуляцій у ПК при КОЗМВЕФЕК та ФЕК за рахунок поглиблення ПК сприяли кращому збереженню ендотеліального шару рогівки, ніж при стандартній методиці ФЕК. Показники при порівнянні характеризують менш виражені прояви полімегатизму (р < 0,05) та поліморфізму (р < 0,05) ЕК рогівки при збереженні щільності клітин (р < 0,05).
Publisher
Publishing House Zaslavsky
Reference12 articles.
1. Егорова Э.В., Полянская Е.Г., Морозова Т.А., Узунян Д.Г. Анатомо-топографические особенности переднего сегмента артифакичного глаза на фоне псевдоэксфолиативного синдрома по данным ультразвуковой биомикроскопии. Офтальмохирургия. 2011. № 2. С. 54-58.
2. Буратто Л. Хирургия катаракты. Переход от экстракапсулярной экстракции катаракты к факоэмульсификации. Fabiano Editore, 1999. 472 с.
3. Луценко Н.С., Завгородняя Н.Г., Исакова О.А. Сравнительный анализ морфометрических характеристик эндотелия роговицы при хирургическом лечении катаракты в возрастном аспекте. Офтальмология. Вост. Европа. 2013. № 2(17). С. 8-14.
4. Риков С.О., Лаврик Н.С., Шулежко І.А., Гуржий Ю.М. Пат. на кор. модель № 80762. Спосіб хірургічного лікування катаракти. Зареєстровано 10.06.2013.
5. Малюгин Б.Э., Франковска-Герлак М.З., Чубарь В.С. [и др.]. Роль топографии анатомических структур передней камеры в развитии нарушений гидродинамики у пациентов с осложненной катарактой на фоне псевдоэксфолиативного синдрома. Современные технологии в офтальмологии: Мат-лы XVII науч.-практ. конф. М., 2016. № 5. С. 65-67.