Динаміка показників офтальмотонусу, рогівкового гістерезису та фактора резистентності рогівки на очах з міопією та міопічним астигматизмом при рефракційній хірургії методами FEMTO-LASІK та RеLЕх SMILE в ранньому післяопераційному періоді

Abstract

Розвиток лазерних технологій та удосконалення операційних технік привели до того, що на сьогодні рефракційна хірургія стала пріоритетним вибором для корекції міопії та міопічного астигматизму у пацієнтів старше від 18 років. Головним напрямком у розробці нових лазерних методик є використання безпечних видів корекції, які б давали прогнозований результат та забезпечували швидкий і безболісний реабілітаційний період. Проаналізовано результати оперативного лікування 40 пацієнтів (80 очей) з міопією слабкого та середнього ступеня та міопічним астигматизмом, яким була виконана корекція зору методами RеLЕх SMILE та FEMTO-LASІK у клініці сучасної офтальмології «Візус» (м. Запоріжжя), що є клінічною базою кафедри офтальмології Запорізького державного медичного університету. Серед пацієнтів було 16 чоловіків (40 %) та 24 жінки (60 %) віком від 19 до 38 років (середній вік 27,28 ± 1,08 року). Усім пацієнтам проводилась стандартна офтальмологічна та рефракційна діагностика, яка включала оцінку біомеханічних властивостей рогівки і вимірювання внутрішньоочного тиску (ВОТ), проведене з урахуванням індивідуальних властивостей тканин рогівки на Ocular Response Analyzer виробництва Reichert, США. Фемтосекундні втручання виконувалися на лазері Visumax (Carl Zeiss Mediatec, Німеччина). Ексимерлазерна частина корекції за методом FEMTO-LASІK виконувалася на лазері Allegretto Wave Light EX 500 (Alcon, США). Досягнення рефракційного результату оцінювалось на 1-й день, через 10 днів та через 1 місяць після операції. Усі досліджувані очі мали кориговану гостроту зору 1,0, що відповідала показникам рефрактометрії. У результаті проведеного хірургічного лікування на всіх прооперованих очах досягнуто значне підвищення гостроти зору без корекції. Цікаві дані отримані при вивченні змін офтальмотонусу. Відомо, що показники ВОТ деякою мірою залежать від пружно-еластичних властивостей рогівки та її товщини. Тому основною причиною неточностей при вимірюванні ВОТ після перенесених кераторефракційних втручань є значні зміни топографії рогівки, її товщини та міцнісних властивостей, особливо це стосується тонометрії за Гольдманом, результати якої залежать також і від кривизни рогівки, яка суттєво змінюється після рефракційної хірургії. Вважається, що при апланаційній тонометрії за Гольдманом послаблення рефракції на кожні 3 Д приводить до зниження внутрішньоочного тиску на 1 мм рт.ст., тоді як показники пневмотономерії суттєво не змінюються. У нашому дослідженні показники ВОТ, що визначалися методом пневмотонометрії, теж знижувалися, причому вже наступного дня після операції, з поступовим відновленням на 10-й день та подальшим зниженням через місяць після рефракційної корекції.