Author:
Tsarenko A.V.,Ubogov S.G.,Dandre P.
Abstract
Актуальність. У світі відбувається збільшення потреби у паліативній та госпісній допомозі (ПГД) у глобальному масштабі, що зумовлено швидким постарінням населення та збільшенням поширеності асоційованих з віком тяжких небезпечних для життя хронічних захворювань. Важливу роль у наданні ПГД населенню крім лікарів відіграють середні медичні працівники та медичні капелани, що зумовлює актуальність створення і оптимізації системи професійної додипломної і післядипломної підготовки медичних сестер і священнослужителів з питань надання ПГД, а також розробка та впровадження інноваційних підходів додипломної і післядипломної медсестринської і богословської професійної освіти. Мета роботи – обґрунтування інноваційного напрямку професійної підготовки середніх медичних працівників і священнослужителів, які залучаються до надання ПГД населенню – впровадження в Україні підготовки християнських медичних сестер і медичних капеланів. Матеріали та методи. Проаналізовано нормативно-правові документи України та авторитетних міжнародних фахових організацій; проведено системний пошук наукової медичної інформації з використанням пошукових систем JAMA, Scholar та PubMed; дані офіційної статистики МОЗ України. У роботі були використані наступні методи дослідження: бібліосемантичний, системного підходу і системного аналізу. Результати. Суть сучасної ПГД визначається філософією паліативної медичної допомоги і догляду, мета якої забезпечити максимально досяжну якість життя пацієнтів, що потребують ПГД (ПП), і членів їх родин, домогтися гармонії між професійною майстерністю і гуманним ставленням лікаря і медичної сестри до ПП. Згідно із сучасними підходами та концепціями, ПГД – це комплексна мультидисциплінарна допомога, яка об’єднує медичну допомогу, соціальну підтримку, психологічний і духовний/релігійний супровід, волонтерську службу. Досвід підготовки християнських медсестер, які мають середню медичну і початкову богословську освіту і у багатьох країнах визнані як окрема професія, з 2012 року є на рівні громадської організації ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо». До проведення семінарів і тренінгів з питань догляду та духовної/релігійної підтримки ПП та членів їх родин залучаються християнські медсестри з багатьох країн світу, священнослужителі різних конфесій, медики, психологи, філософи, соціальні працівники, науковці, волонтери. У 2020 р. ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо» одержала від Інституту Вестберга (США) навчальну програму підготовки християнських медсестер і дозвіл на її переклад та адаптацію до умов України. Керівники ГО «Асоціація християнських медсестер і волонтерів «Благо» проводять перемовини з медичними коледжами і духовними семінаріями про затвердження такої програми та впровадження пілотного проекту з підготовки християнських медсестер в Україні. Прийняття МОЗ України наказу про затвердженя професії «капелан в охороні здоров’я» – це новий важливий крок для утвердження і розвитку надзвичайно важливої складової ПГД – духовна/релігійна підтримка і супровід ПП, членів їх сімей та персоналу, який залучається до надання ПГД населенню. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба спеціальної підготовки священослужителів. Висновки. 1. Актуальність і значення ПГД зростає як в Україні, так і у глобальному масштабі. 2. Важливу роль у наданні ПГД населенню відіграють середні медичні працівники, зокрема, медичні сестри та фельдшери. Особливо актуальним питанням є професійна підготовка медичних сестер для надання доступної, якісної та ефективної ПГД, що потребує спеціальних знань і навичок. 3. Одним з інноваційних підходів до професійної додипломної і післядипломної підготовки медичних сестер з питань надання ПГД в Україні було б затвердженя МОЗ України спеціалізації або спеціальності «Християнська медсестра», яка має середню медичну/медсестринську і початкову богословську освіту. Християнська медсесра крім надання медичної допомоги ПП могла б також виконувати в ЗОЗ функцію помічника капелана. 4. Інноваційним підходом є впровадження у вищих медичних закладах освіти професійної додипломної і післядипломної підготовки християнських медичних сестер, оскільки саме християнські медсестри будуть мати надзвичайно великий попит і значення для допомоги ПП. 5. Імплементація духовної опіки в систему медичної допомоги сприятиме підвищенню рівня медичного обслуговування та поліпшенню якості життя пацієнтів, і є одним із кроків до інтеграції української системи охорони здоров’я в європейський простір, у країнах якого традиційно і успішно функціонує інститут лікарняних капеланів та система духовної опіки над пацієнтами.
Publisher
Publishing House Zaslavsky
Subject
Microbiology (medical),Immunology,Immunology and Allergy
Reference28 articles.
1. EAPC Atlas of Palliative Care in Europe 2019 / N. Arias-Casais, E. Garralda, J. Y. Rhee [et al.]. – Vilvoorde: EAPC Press. – 2019.
2. Centeno C. White Book for Global Palliative Care Advocacy: Recommendations from the PAL-LIFE expert advisory group of the Pontifical Academy for Life, Vatican City/ C. Centeno, Sitte T., De Lima L., et al.. – Libreria Editrice Vaticana. – 2019. – 103 P.
3. Etkind S. N. How many people will need palliative care in 2040? Past trends, future projections and implications for services / S. N. Etkind, A. E. Bone, B. Gomes et al. // BMC Med. – 2017; 15(1):102. - [Electronic resource] Available from: http://bmcmedicine. biomedcentral.com/articles/10.1186/ s12916-017-0860-2.
4. Knaul F. M. Alleviating the access abyss in palliative care and pain relief-an imperative of universal health coverage: the Lancet Commission report / F. M. Knaul, P. E. Farmer, E.L. Krakauer, et al..// Lancet. – 2018. – 391(10128). – Р. 1391-454.
5. WНPCA and WHO. Global Atlas of Palliative Care at the End of Life // Edited by S. R. Connor, M. C. S. Bermedo – World Health Organization, 2014. – 111 p.