Навіщо дбати про душевну рівновагу кардіологічних пацієнтів?

Abstract

У статті розглянуто зв’язок між наслідками гострого й хронічного стресу і серцево-судинною патологією. Показано негативний вплив стресу на ініціацію психосоматичних, тривожно-депресивних станів. Наявність цих станів асоційована з підвищеними серцево-судинними ризиками у хворих з ішемічною хворобою серця, артеріальною гіпертензією, серцевою недостатністю, інсультом тощо. Для діагностики психосоматичних, тривожно-депресивних станів має значення сукупність психічних і соматовегетативних симптомів, аналіз самооцінки пацієнтів, наприклад, за шкалами GAD-7, PHQ-9, HADS A/D, PSS-10. Для додаткового лікування обґрунтовано застосування бензодіазепінових і небензодіазепінових анксіолітиків. Додаткова фармакотерапія із застосуванням антидепресанту й антиконвульсанту показана у випадках тяжких тривожних розладів. У випадках інсомнії можливе короткочасне призначення селективного агоніста ГАМК-А-рецепторного комплексу. Усунення психовегетативних розладів, тривожно-депресивних станів у кардіологічних пацієнтів супроводжується зменшенням серцево-судинних ризиків, серцевої смертності та госпіталізації, поліпшує перебіг основного захворювання і якість життя кардіологічних пацієнтів.