Прихильність до терапії у хворих високого серцево-судинного ризику в Україні: пацієнт-орієнтовані причини і можливості її поліпшення

Abstract

Актуальність. Прихильність до лікування факторів ризику (антигіпертензивної, ліпідознижуючої та антитромботичної терапії, лікування діабету) не тільки запобігає прогресуванню захворювання, але й зменшує смертність від серцево-судинних причин. У цій статті ми проаналізували результати всеукраїнського дослідження думки пацієнта, проведеного методом інтерв’ювання хворих, щодо важливості поінформованості пацієнтів відносно серцево-судинних захворювань (ССЗ), алгоритму звернення пацієнтів до лікаря і дотримання призначеного режиму лікування для запобігання майбутнім ускладненням. Матеріали та методи. Дослідження виконано на основі глибинного інтерв’ю (приблизно 75 хв), яке було проведено у 12 досвідчених хронічних хворих на серцево-судинну патологію (із клінічно доведеним атеросклерозом і його ускладненнями та супутнім цукровим діабетом 2-го типу в частки з них) обох статей з різних регіонів України. Інтерв’ю записувались і аналізувалися спеціалістами, для яких українська мова є рідною, отже, не могло бути мовного бар’єра при його проведенні й оцінці результатів. Результати. Основний результат опитування показав необхідність збільшення поінформованості пацієнтів щодо симптомів захворювання. Це зумовлено високою часткою опитаних хворих, які були абсолютно не інформовані відносно симптомів ССЗ до встановлення діагнозу, а це може привести до затримки звернення по медичну допомогу, відстрочення встановлення діагнозу й раннього початку лікування. Наше опитування показало також низьке залучення пацієнтів до моніторингу їх симптомів. Це може асоціюватися з низькою прихильністю до терапії внаслідок неадекватної оцінки свого стану, а також неадекватного контролю симптомів при лікуванні. Відповіді респондентів показали, що найбільш зручним і критичним періодом, від якого залежить майбутня прихильність до лікування, є період з початку встановлення діагнозу й призначення лікування (перші 1–3 місяці), коли пацієнти відчувають себе найбільш вразливими і найбільше довіряють лікарю. Висновки. Використання методів моніторування свого стану, таких як фіксовані щоденники (надані лікарем) або електронні додатки, програми для смартфонів або планшетів, можуть допомогти пацієнтам стежити за симптомами, активно контактувати із лікарем при необхідності корекції лікування або загостренні. І ще наше опитування висвітлило необхідність навчання пацієнта щодо розуміння суті його хвороби і, отже, його залучення до лікування й поліпшення співпраці з медичним персоналом.