Причини повторних оперативних утручань у пацієнтів, які перенесли хірургічне лікування гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта

Abstract

Актуальність. У статті подано ретроспективний аналіз причин, що призводять до негативних результатів хірургічного лікування людей літнього віку з грижами міжхребцевих дисків на рівні поперекового відділу хребта. Мета. Визначення причин негативних результатів хірургічного лікування гриж міжхребцевих дисків у людей літнього і старечого віку порівняно з молодими пацієнтами, що дозволить у подальшому вибрати правильну хірургічну тактику та запобігти виникненню ускладнень. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз хірургічного лікування гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта у 170 пацієнтів. Група молодих людей становила 92 пацієнти, група осіб літнього і старечого віку (60 років і старше) — 78 пацієнтів. Першу операцію з приводу грижі міжхребцевого диска було проведено у термін від 3 місяців до 7 років до дослідження в різних лікувальних закладах України. Результати. Рецидив грижі диска на тому самому рівні виявлено у 61 % молодих пацієнтів і майже в 4 рази рідше (14,1 %) у старших. Грижа диска на суміжному рівні виявлена також частіше у молодих пацієнтів (10,0 %), ніж у старшої вікової категорії (3,8 %). Цей факт автори пов’язують з тим, що з віком міжхребцевий диск більш дегідратований, а висота міжтілового проміжку значно зменшується, тоді як у молодих людей об’єм матеріалу диска значний, що збільшує ризик утворення нових секвестрів. Висновки. Результати проведеної роботи вказують на те, що причини повторних оперативних хірургічних втручань з приводу гриж міжхребцевих дисків залежать від віку пацієнта; найчастішою причиною повторних оперативних втручань у старших пацієнтів є нестабільність на оперованому та суміжному рівнях, що спонукає хірургів до більш широкого застосування стабілізуючих оперативних втручань та більш детального передопераційного планування щодо вибору рівня стабілізації; у старшої вікової категорії переважають процеси стенозування, отже, у них необхідно застосовувати більш широку декомпресію.