Наш досвід застосування торакопластики за Нассом як методу корекції лійкоподібної деформації грудної клітки

Abstract

Актуальність. Лійкоподібна деформація грудної клітки (ЛДГК) — дефект її розвитку, що нерідко є про­явом дисгістогенетичних синдромів. У 1998 р. Nuss з колегами повідомили про новий метод мінімально інвазивної корекції ЛДГК. Безумовними перевагами методу Насса є мінімальна травматичність і максимальний косметичний ефект. Разом із тим багато авторів вказують на досить високу частоту ускладнень при використанні даної методики. Мета: оцінити результати хірургічного лікування лійкоподібної деформації грудної клітки за методом Насса. Матеріали та методи. Обстежено 97 пацієнтів з ЛДГК, яким проведена мінімально інвазивна корекція за методом Насса. Дослідження проведено в клініці хірургії хребта ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» в період з 2015 по 2018 р. Результати. У 83 (85,5 %) пацієнтів нам вдалося досягти ідеального косметичного результату. У 88 (90,7 %) використовували один фіксатор, у 6 (6,1 %) — 2 фіксатори, у 3 (3,2 %) — 3 фіксатори. Серед ускладнень у 10 (10,3 %) визначали наявність пневмотораксу, у 2 (2,06 %) — гемоторакс із подальшим виконанням плевральної пункції. Пневмонію діагностували у 2 (2,06 %) пацієнтів, плевральний випіт — у 2 (2,06 %), емпієму — у 1 (1,03 %), сірому — у 1 (1,03 %), глибоку інфекцію — у 1 (1,03 %). Один пацієнт (1,03 %) переніс повторну операцію через вивих фіксатора. На даний час фіксатори були видалені у 46 пацієнтів (47,4 %), кінцеві результати цих пацієнтів визначалися як хороші безпосередньо під час виписки й при повторному спостереженні через 1 місяць. Висновки. Торакопластика за Нассом є найменш травматичною операцією для корекції ЛДГК і може бути застосована в дітей із раннього віку. У свою чергу, ми вважаємо оптимальним віком для операції 13–16 років. Обґрунтуванням для цього є те, що зміни з боку серця й легенів у цьому віці оборотні, а фіксатор продовжує залишатися аж до закінчення росту, що мінімізує можливість рецидиву деформації.