Градаційне дозування місцевого анестетика для проведення спінальної анестезії при ортопедо-травматологічних операціях на нижніх кінцівках

Abstract

Актуальність. Розробка чіткого алгоритму дозування місцевого анестетика при проведенні спінальної анестезії під час операцій на нижніх кінцівках є актуальним питанням, навіть після століття використання цього методу знеболювання. Мета дослідження: підвищити ефективність та безпеку спінальної анестезії під час оперативних втручань на нижніх кінцівках у пацієнтів ортопедичного та травматологічного профілю шляхом розробки алгоритму дозування місцевого анестетика. Матеріали та методи. Проведене дослідження ґрунтується на аналізі методик білатеральної спінальної анестезії у 75 хворих І–ІІ ступеня операційного ризику за ASA під час ортопедо-травматологічних операцій на нижніх кінцівках, розділених на 3 групи. Спінальна анестезія виконувалася спінальною формою 0,5% бупівакаїну, із розробленим нами алгоритмом дозування анестетика відповідно до зросту пацієнта у групі 3 та стандартним рекомендованим дозуванням у групі 1 (пацієнти низького зросту) і групі 2 (зріст пацієнтів > 180 см). Результати. При дослідженні показників гемодинаміки під час оперативного втручання було встановлено, що частота серцевих скорочень (ЧСС) у хворих до початку операції становила: в 1-й групі 73 ± 8 уд/хв, у 2-й групі 78 ± 6 уд/хв, у3-йгрупі 79,32 ± 14,47 уд/хв. Через 30 хв після введення анестетика ЧСС становила: у 1-й групі 68 ± 5 уд/хв, у 2-й групі 79 ± 7 уд/хв, у 3-й групі 71,56 ± 14,14 уд/хв. Через 3 год після введення анестетика ЧСС становила: в 1-й групі 71 ± 9 уд/хв, у 2-й групі 84 ± 9 уд/хв, у 3-й групі 71,280 ± 9,002 уд/хв. Дані систолічного артеріального тиску (САТ) у хворих до початку операції були такі: у 1-й групі 139,6 ± 12,3 мм рт.ст., у 2-й групі 136,0 ± 9,6 мм рт.ст., у 3-й групі 138,40 ± 16,18 мм рт.ст. Протягом оперативного втручання показники артеріального тиску в 1-й групі становили: через 30 хв після введення анестетика — 113,0 ± 7,1 мм рт.ст., через 3 год після введення анестетика — 122 ± 14 мм рт.ст.; у 2-й групі ці показники були 138,0 ± 10,2 мм рт.ст. та 141,0 ± 12,5 мм рт.ст. відповідно; у 3-й групі вони становили 102,48 ± 13,47 мм рт.ст. і 118,2 ± 10,0 мм рт.ст. відповідно. Середня тривалість сенсорного блока у пацієнтів 1-ї групи становила 182,5 ± 17,2 хв, моторного блока — 130,0 ± 24,8 хв; у пацієнтів 2-ї групи сенсорний блок тривав 70,6 ± 13,1 хв, а моторний блок — 23,3 ± 6,7 хв; у пацієнтів 3-ї групи тривалість сенсорного блока становила 252,20 ± 74,32 хв, моторного блока — 198,2 ± 59,0 хв. Висновки: 1.Застосування малих доз гіпербаричного бупівакаїну не порушує гемодинамічних показників, але погіршує якість і зменшує тривалість анестезії у пацієнтів високого зросту. 2. Частота виникнення ускладнень під час проведення спінальної анестезії не зростає при збільшенні об’єму місцевого анестетика у пацієнтів високого зросту. 3. Підбір градаційної дози дозволяє більш прогнозовано та якісно застосовувати спінальну анестезію під час ортопедо-травматологічних операцій.