Особливості ентеровірусної інфекції сезону 2016 року в дітей Тернопільського регіону

Abstract

Актуальність. Останні 1,5–2 десятиліття ознаменувались активізацією ентеровірусної інфекції (ЕІ) у всіх регіонах світу. Cпостерігались як спорадичні випадки, так і спалахи з охопленням декількох сотень чи тисяч людей і навіть потужні епідемії. Мета дослідження: вивчення клінічних особливостей ЕІ сезону 2016 року в дітей Тернопільської області. Матеріали і методи. Проаналізовано перебіг клінічно встановленої ентеровірусної інфекції в 149 дітей. Результати. Встановлено особливості перебігу ЕІ в Тернопільському регіоні сезону 2016 року. Найбільшу кількість випадків ЕІ (66,44 %) зафіксовано в осінні місяці. Інфекція перебігала переважно легко, тому госпіталізовано було лише 36,91 % спостережуваних. Середній вік захворілих становив 3,49 ± 0,78 року; незначне переважання хлопчиків (56,38 %). У всіх хворих початок захворювання супроводжувався інтоксикаційними проявами. У 67,79 % випадків мало місце короткочасне (1,87 ± 0,92 доби) підвищення температури тіла в межах 37,6–40,0 °С; у 65,10 % — герпангіна; у 46,31 % — ураження респіраторного тракту; у 38,26 % — кишкові симптоми; у 32,21 % — екзантема та синдром «рука — нога — рот»; у 12,75 % — великопластинчасте лущення епідермісу на долонях та стопах; у 22,82 % — оніхомадезис. Висновки. Для ЕІ сезону 2016 року на Тернопіллі характерний значний поліморфізм клінічної симптоматики зі спільним інтоксикаційним синдромом у всіх спостережуваних. Низький рівень (5,34 %) лабораторної верифікації діагнозу при багатоликості ентеровірусів та строкатості клінічних проявів захворювань, які вони викликають, не дозволив отримати повноцінний клінічний досвід (хоча на сьогодні є можливим визначення серотипу ентеровірусу секвеструванням та проведенням філогенетичного аналізу), встановити джерело інфікування, прослідкувати зв’язки між імовірним джерелом інфекції та пацієнтами, а також виявити, звідки перенесений вірус, та прослідкувати за змінами в клінічному перебігу.