ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕСЕЛЕННЯ ШВЕДІВ З ЕСТОНІЇ ДО ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ У 1781–1783 РОКАХ

Abstract

Метою статті є дослідження процесу переселення шведських селян з Естонії до Південної України та заснування шведської колонії в українських степах. Дане питання недостатньо добре досліджене в історіографії. Події до та після переселення були розкриті достатньо добре, але те, що відбувалося під час переселення та у перші місяці після нього, було практично невідомим. Водночас джерельна база дозволяє достатньо глибоко висвітлити події даного періоду. Так, надзвичайно інформативним джерелом щодо переселення шведів до Південної України є бухгалтерська книга капітана Єгора Макаретова, який очолював конвой із переселенцями. Тривалий час дослідники не звертали на нього увагу через поганий стан мікрофільму. Важливі відомості надають списки переселенців та колоністів. Методи. У дослідженні використовувався метод контамінації інформації різних списків, а також звірка між собою інформації з різних джерел. Це дало змогу виявити зміни у складі окремих господарств під час переселення та визначити осіб, які померли у певні часові інтервали. Критика джерел та метод повільного читання допомогли уникнути деяких помилкових суджень. Результати. В ході дослідження було встановлено, що найбільш вірогідною оцінкою кількості переселенців є 967 осіб. Шлях з Естонії на місце поселення не міг проходити через Москву, а пролягав через Білорусь, Чернігівщину і далі – східною Україною до міста Новий Кодак (суч. м. Дніпро), де відбулась переправа на правий берег. Значна частина шведських переселенців померла взимку 1781–1782 років у містечку Решетилівка (Полтавська обл.). Висновки. Автор дійшов висновку, що окремі аспекти переселення шведів на південь України включають елементи історіографічного міфу. Серед них: кількість переселенців, шлях, який вони подолали, умови переселення та причини зменшення кількості емігрантів. Всупереч окремим історіографічним згадкам джерела вказують на те, що росіяни намагалися забезпечити шведів нормальним харчуванням та лікуванням у дорозі, але тогочасний рівень медичних знань не дозволяв ефективно стримувати смертність. Разом із тим влада не встигла вчасно забезпечити колоністів житлом, а частина виготовлених будинків залишалась недоробленою навіть через рік після заснування колонії.