Abstract
У статті розглядається одна з найчисельніших категорій кістяних артефактів з Ольвії – модифікованих довгих кісток великих свійських тварин з рядами насічок на робочій поверхні. Довгий час їх помилково вважали знаряддями для обробки кераміки, кістки, вичинки шкур і навіть шліфування каменю. Справжнє ж їх призначення, як підставок-наковань для нанесення зубців на гофрований серп, вдалося встановити за допомогою численних даних етнографії.
Publisher
Scientific Research Center Lukomorie