СПОГАДИ ЯК ІНСТРУМЕНТ (РЕ)КОНСТРУЮВАННЯ МИНУЛОГО: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС

Abstract

Важливою категоріальною структурою пам’яттєвого дискурсу, яка уможливлює конструювання чи інтерпретування різнофункціонального репертуару минулого, є спогади. На формування та зміст спогадів впливає низка чинників, з-поміж яких увиразнюються такі: сам факт запам’ятовування тих чи інших подій, соціальні рамки пам’яті, зміни репрезентацій минулого, будь-яка інформація, оприсутнена під час події, часопросторова локалізація того, хто пригадує, та ін. При зчитуванні полісемантичної структури спогаду важливою є своєрідна система фільтрів (часопросторовий континуум, досвід, вік, ситуації, локація, аналогії, флуктуація стереотипів, індивідуалізація змісту тощо). Спогади / мемуари є вагомим джерелом пізнання минулого. У статті запропоновано одну з можливих аналітичних моделей розуміння природи спогадування про пізнанні минулого. Ключові слова: спогади, студії пам’яті, минуле, пізнання, методологія.