ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У СВІТІ ТА ЄВРОПІ

Abstract

Статтю присвячено дослідженню процесам міжнародної міграції в умовах глобалізації. Розкрито поняття глобалізації та її вплив на процеси міжнародної міграції у світі. Оцінено вплив міграційної кризи 2022 на подальшу можливу зміну міграційної політики Європи. Проаналізовано обсяги міжнародних мігрантів та динаміку частки трудових мігрантів у загальній робочій силі за рівнем доходу країни призначення, виявлено тенденцію до постійного збільшення кількості міжнародних мігрантів. Досліджено розподіл міжнародних трудових мігрантів за статтю та рівнем доходу країни призначення та виявлено, що чоловіки займають більшу частку, а також країни із низьким доходом найменш привабливі для мігрантів обох статей. Проаналізовано динаміку міжнародних мігрантів в різних регіонах світу, та встановлено, що Європа приймає найбільшу кількість мігрантів протягом всього досліджуваного періоду. Виокремлено Топ-20 Європейських країн-мігрантів у 2020 році та проведено аналіз кількості мігрантів у цих країнах. У даній статті встановлено, що кількість міжнародних мігрантів матиме тенденцію до зростання і протягом наступних періодів. У світі це найчастіше пов’язано із економічним та соціальним підвищенням рівнем життя в окремих регіонах, проте на території Європи ця закономірність дещо відрізняється в останній період. Зараз надалі частіше спостерігається «вимушена» міграція до Європи, спричинена політичними та або природніми загрозами. Також було зазначено про міграційну кризу у Європі у 2022 році спричинену війною в Україні, в результаті чого було виявленню слабких місць міграційної політики регіону. У статті визначено міжнародну міграцію, як один із наслідків глобалізаційних процесів, що може дестабілізувати певні регіони у світі. Для України ці міграційні потоки з однієї сторони сприяють пришвидшеній інтеграції до країн Заходу, проте також несуть свої загрози у вигляді відтоку «мізків» з країни. Зазначено, що міграційна криза 2022 року сприятиме перегляду не тільки міграційної політики, а також і зовнішньоекономічної, аби запобігти повторному її виникнення.