Роль ультразвукового дуплексного ангіосканування у виявленні рецидивів варикозної хвороби вен нижніх кінцівок

Abstract

Мета роботи: розпрацювання системного підходу в діагностиці рецидиву варикозної хвороби нижніх кінцівок після склерохірургічного та хірургічного лікування у віддаленому післяопераційному періоді. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів обстеження і лікування 228 хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок, які проходили лікування в хірургічній клініці КНП “ЗОКЛ ім. А. Новака” ЗОР з 2012 до 2015 р. Критеріями включення в дослідження були хворі на варикозну хворобу (С2-С6 за CEAP). 1-шу групу хворих склали 153 хворі (оперовані 189 кінцівок), яким виконували склерохірургічне втручання. У 2-гу групу хворих увійшли 75 пацієнтів (96 кінцівок), яким виконувалось хірургічне лікування в основному флебектомія за Бебкоку – Нарату. Результати досліджень та їх обговорення. При порівняльній оцінці результатів лікування хворих із варикозною хворобою нижніх кінцівок встановлено, що у 96 (100 %) хворих другої групи виявлено неспроможні пронизні вени гомілки, а в першій групі ці показники становили 183 (96,83 %) пацієнтів. Неспроможні пронизні вени стегна виявляли у 60 (31,75 %) хворих 1-ї групи та 30 (31,25 %) 2-ї групи. Найчастіше ультразвуковою знахідкою в обстежених пацієнтів була неспроможність клапанного апарату пронизних вен у 96,83 % хворих 1-ї групи та 100 % випадків хворих 2-ї групи. Виявлення рецидуального стовбура магістральної ВПВ або його фрагментів є свідченням тактичних і/або технічних помилок допущених під час операційного лікування. Варикозна трансформація раніше інтактної МПВ та її притоків після представлених методів лікування є свідченням прогресуючого характеру перебігу захворювання. Аналіз дуплексного ангіосканування показав, що за 7 ультразвуковими критеріями порівняння статистично значимих відмінностей після склерохірургічного та хірургічного (венектомія) лікування варикозного розширення вен нижніх кінцівок не спостерігається.