Ефективність лікувальної тактики в пацієнтів із післяопераційним перитонітом
Author:
Шевчук І. М.,Дроняк М. М.,Дроняк В. М.
Abstract
Мета роботи: покращити результати лікування пацієнтів із післяопераційним перитонітом шляхом застосування ефективної хірургічної тактики з пріоритетним застосуванням міні-інвазивних технологій.
Матеріали і методи. У клініці проліковано 198 пацієнтів на післяопераційний перитоніт, які знаходились на лікуванні у відділенні хірургії комунального неприбуткового підприємства Івано-Франківської обласної ради “Обласна клінічна лікарня” у період від 2016 до 2021 р.
Результати досліджень та їх обговорення. Метод та обсяг операційного втручання у пацієнтів на післяопераційний перитоніт встановлювали індивідуально на підставі результатів об’єктивного обстеження, клінічних і лабораторних даних та оцінки результатів застосованих інструментальних методів дослідження. Перевагу віддавали міні-інвазивним технологіям. Міні-інвазивні повторні операційні втручання були виконані у 114 (57,6 %) пацієнтів на післяопераційний перитоніт. Із 114 пацієнтів, яким були виконані міні-інвазивні операційні втручання, у 55 (48,2 %) була застосована лапароскопічна санація і дренування абсцесу очеревинної порожнини. При цьому серед 34 (30,9 %) пацієнтів на післяопераційний перитоніт при міжпетельних абсцесах у 19 (55,9 %) хворих проведено лапароскопічну санацію та дренування гнійника. У 8 (23,5 %) пацієнтів операційне втручання розпочинали з лапароскопії, проте із-за неможливісті повноцінного доступу до абсцесу виконали конверсію в лапаротомію. У 11 (27,9 %) пацієнтів на при міжпетельних абсцесах виконали релапаротомію, санацію і дренування черевної порожнини. Померло 45 з 244 хворих на післяопераційний перитоніт з абдомінальним сепсисом, післяопераційна летальність склала 18,4 %. Застосування хірургічного лікування в пацієнтів із післяопераційним перитонітом із пріоритетним застосуванням міні-інвазивних технологій із застосуванням лапароскопії та черезшкірного дренування гнійників стилет-катетером дозволило збільшити число міні-інвазивних втручань над відкритими у 4,2 раза, знизити відсоток релапаротомій на 32,3 % та зменшити післяопераційну летальність з 31,6 % до 18,4 %.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference10 articles.
1. Martin-Loeches, I., Timsit, J.F., Leone, M., de Waele, J., Sartelli, M., Kerrigan, S., Azevedo, LC.P., & Einav, S. (2019). Clinical controversies in abdominal sepsis. Insights for critical care settings. Journal of Critical Care, 53, 53-58. https://doi.org/10.1016/j.jcrc.2019.05.023 2. Hecker, A., Reichert, M., Reuß, C.J., Schmoch, T., Riedel, J.G., Schneck, E., Padberg, W., Weigand, M.A., & Hecker, M. (2019). Intra-abdominal sepsis: new definitions and current clinical standards. Langenbeck’s Archives of Surgery, 404 (3), 257-271. https://doi.org/10.1007/s00423-019-01752-7 3. Nochaiwong, S., Ruengorn, C., Koyratkoson, K., Thavorn, K., Awiphan, R., Chaisai, C., ... & Nanta, S. (2018). A clinical risk prediction tool for peritonitis-associated treatment failure in peritoneal dialysis patients. Scientific reports, 8(1), 1-11.https://doi.org/10.1038/s41598-018-33196-2 4. Kunin, M., Dinour, D., & Rosin, D. (2018). Intraperitoneal antibiotic administration for prevention of postoperative peritoneal catheter-related infections. Clinical and Experimental Nephrology, 22 (2), 448-452. https://doi.org/10.1007/s10157-017-1476-8 5. Wong, S.S., Lau, W.Y., Tse, Y.Y., Chan, P.K., Wan, C.K., Cheng, Y.L., & Yu, A.W. (2019). Randomized controlled trial on adjunctive lavage for severe peritonitis. Peritoneal Dialysis International: Journal of the International Society for Peritoneal Dialysis, 39 (5), 447-454. https://doi.org/10.3747/pdi.2018.00111
|
|