Досвід лікування ушкоджень підколінної артерії мирного часу

Abstract

Мета роботи: встановити характерні особливості ушкоджень підколінної артерії, у яких не вдалося зберегти кінцівку, а також фактори, що призвели до ампутації, незважаючи на спробу реваскуляризації, що дозволить спрогнозувати та покращити результат лікування даних ушкоджень. Матеріали і методи. Проаналізовано дані 18 пацієнтів з 2003 р. до 2022 р., які отримали ушкодження підколінної артерії в мирний час і яким було проведено реваскуляризацію кінцівки. У 8 (44,4 %) випадках найближчими часом була виконана ампутація. Ми провели порівняльний аналіз між групою пацієнтів, у яких вдалося успішно відновити кровопостачання кінцівки, та групою пацієнтів, у яких не вдалося зберегти кінцівку. Результати досліджень та їх обговорення. Вирішальними факторами, що призвели до незадовільного результату реваскуляризації кінцівки, були: великий дефект м’яких тканин, затримка з наданням спеціалізованої допомоги, супутні ушкодження інших анатомічних структур у зоні поранення. Найбільш несприятливою для позитивного прогнозу реконструктивного втручання є комбінація ушкодження артерії та вени, відкриті переломи гомілки з відривом м’язів чи розтрощення кінцівки.