Кисневий баланс у хворих на перитонеальний сепсис

Abstract

Мета роботи: дослідити особливості порушень кисневого балансу при перитонеальному сепсисі. Матеріали і методи. У дослідження включено 101 пацієнта із перитонеальним сепсисом, які проходили лікування у відділенні інтенсивної терапії Тернопільської обласної клінічної лікарні впродовж 2017–2022 р. Досліджували показники периферичної крові (гемоглобін, метгемоглобін, гематокрит – загальнолабораторними методами), гази крові (сатурацію, вміст кисню та його напруженість в артеріальній та венозній крові – ап. “EasyStat”), гемодинаміку (артеріальний тиск – систолічний, діастолічний, пульсовий та середній; центральний венозний тиск; загальний периферичний судинний опір), киснево-транспортну функцію крові; тканинний метаболізм (основний та енергетичний обмін, показники тканинного дихання – згідно з загальноприйнятими формулами) та рівень молочної кислоти. Результати досліджень та їх обговорення. У хворих на перитонеальний сепсис виявлено такі особливості кисневого балансу: деяке зростання надходження кисню до артеріальної крові (на 2,8±0,2 %) на фоні високого ступеня гемічної гіпоксії (10,3±0,6 %), зумовленого утворенням метгемоглобіну і розвитком ступеня інактиваційної гіпоксії (5,8±0,8 %) та анемією (4,5±0,6 %). Виявляли активізацію системи гемодинаміки: ступінь циркуляторної гіпоксії становив (-31,4±2,2 %) для забезпечення надходження кисню до тканин, у яких виявляли інтенсивне зростання метаболізму. Індекс тканинного дихання становив (124,0±3,1) %.