Обґрунтування термінів виконання лапароскопічної холецистектомії на основі темпу декомпресії жовчних шляхів при обтураційній жовтяниці, зумовленій холецистохоледохолітіазом

Abstract

Мета роботи: обґрунтувати оптимальні терміни виконання лапароскопічної холецистектомії після попереднього ендоскопічного транспапілярного втручання у хворих з обтураційною жовтяницею, зумовленою холецистохоледохолітіазом, шляхом визначення темпу декомпресії жовчних шляхів та динаміки відновлення показників функціонального стану печінки. Матеріали та методи. У 59 (33,34 %) пацієнтів апробовано двохетапну методику (трансбіліарне ендоскопічне дренування+ лапароскопічна холецистектомія) з визначенням оптимальних термінів виконання радикальної операції на основі динаміки білірубіну та темпу декомпресії після ендоскопічного втручання. Результати досліджень та їх обговорення. Темп відповіді жовтяниці при проведенні транспапілярної біліарної декомпресії при легкому ступені жовтяниці на 1–3 добу після операції був помірним (В=14,3). Тоді як на 4–6 добу темп відповіді відповідав затяжному (В=9,62). Дослідження у групі хворих із середнім ступенем тяжкості жовтяниці показало, що темп відповіді жовтяниці на транспапілярну декомпресію у пацієнтів на 1–3 добу становив (B=19,8), що відповідає швидкому темпу, а на 4–6 добу після декомпресії відмічено трансформацію швидкого темпу в помірний (B=11,14). У пацієнтів з тяжким ступенем жовтяниці спостерігали на 1–3 добу після операції затяжний темп (B=9,66), тоді як на 4–6 добу після декомпресії темп відповіді жовтяниці трансформувався в швидкий (B=20,66). У хворих із легким ступенем жовтяниці при помірно-затяжному темпі декомпресії другий етап операції доцільно виконувати в перші три доби після декомпресійного періоду; при середньому ступені і при помірному темпі декомпресії – на 4–6 доби після попередньої операції; при тяжкому ступені і при швидкому темпі на 4–6 добу після декомпресії – з 14 доби після декомпресійного періоду або лікування завершується першим етапом.