ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ МЕТОДУ РЕКОНСТРУКЦІЇ ДЕФЕКТІВ М’ЯКИХ ТКАНИН ПРИ ПОРАНЕННЯХ НИЖНІХ КІНЦІВОК

Abstract

Мета роботи: розробити підхід до вибору способу реконструкції дефектів м’яких тканин нижніх кінцівок, що виникли внаслідок їх травматичних ушкоджень. Матеріали і методи. Були досліджені результати лікування 52 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні у Клінічному високоспеціалізованому хірургічному Центрі з малоінвазивними технологіями КНП “ВОКЛ імені М. І. Пирогова” з дефектами м’яких тканин нижніх кінцівок, отриманими внаслідок бойової травми кінцівок за період 2022–2024 роки. Причинами їх були вибухова травма з осколковим пораненням у 47 хворих, кульове поранення – в 5 хворих. Ізольоване поранення кінцівок спостерігалось у 18 (34,62 %) випадках, у 34 (65,38 %) – поєднані ушкодження: з органами черевної та грудної порожнин – у 28 (53,84 %), голови – в 3 (5,77 %), пошкодженнями таза та органів порожнини малого таза – в 3 (5,77 %) хворих. Залежно від розмірів, об’єму дефектів м’яких тканин, локалізації, видів ушкоджень тканин та їх глибини хворі були поділені на чотири групи. Результати. Хворим першої групи (18 осіб) з малими та середніми неглибокими дефектами м’яких тканин нижніх кінцівок їх закриття виконували власними тканинами, використовуючи шви дерматотензії. При підготовці дефектів м’яких тканин до їх закриття проводили етапні повторні (вторинні) хірургічні обробки з використанням фізичних методів та вакуумної терапії. Хворим другої групи (15 осіб) з великими та обширними але неглибокими дефектами м’яких тканин проводили автодермо­пластику вільним розщепленим клаптем за методикою Тірша. У трьох (5,77 %) випадках спостерігали частковий некроз автодермотрансплантата. У третій групі хворих (14 осіб) з великими та обширними глибокими дефектами м’яких тканин нижніх кінцівок нижче рівня глибокої фасції використовували різні варіанти пластики складними клаптями після відповідної їх підготовки. У 10 хворих виконана пластика з використанням ковзаючих клаптів (V та Y-пластики), у 2 – транспозиційних (Z-пластика) та у 2 – ротаційних (пропелерна пластика). У 2 (3,85 %) випадках у післяопераційному періоді спостерігався ішемічний крайовий некроз після проведеної V-подібної пластики. Хворим четвертої групи (5 осіб) з великими і обширними дефектами м’яких тканин нижніх кінцівок з ушкодженнями глибоко розміщених структур лікування вимагало мультидисциплінарного підходу. Після відповідної підготовки дефекту до закриття було виконано 5 реконструкцій ротаційними “пропелерними” клаптями на судинній ніжці. В післяопераційному періоді спостерігався один випадок (1,92 %) крайового некрозу внаслідок ішемії автодермотрансплантата. Отже, запропонований підхід з поділом хворих на групи залежно від розмірів дефектів, їх глибини, видів ушкоджень тканин дозволяє оптимізувати вибір способу закриття дефектів та отримати задовільні результати лікування у 88,46 % хворих.