ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ВУХА ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ МІННО-ВИБУХОВОЇ ТРАВМИ ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ ТА ТАКТИКА НАДАННЯ ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Abstract

Мета роботи: покращити ефективність діагностики та лікування пацієнтів з травматичними перфораціями барабанної перетинки після впливу мінно-вибухової травми військового часу шляхом вивчення характеру ураження, клініко-діагностичних особливостей перебігу, розробки показань та оцінки результатів хірургічних утручань. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети використано комплекс теоретичних (аналіз, порівняння та систематизація наукової медичної літератури), емпіричних (узагальнення досвіду інших дослідників у хірургічній реабілітації слуху; опитування пацієнтів для встановлення характеру отриманих мінно-вибухових травм; аналіз історій хвороби пацієнтів; проведення отомікроскопічного, отоендоскопічного та аудіометричного досліджень, а також об’єктивного обстеження функції слухової труби з вивченням еквіпресорної функції за допомогою аналізатора середнього вуха Interacoustics AT235h; спостереження в динаміці за процесом післяопераційного приживлення неотимпанальної мембрани та відновлення слухової функції у пацієнтів) та статистичних методів (математична обробка результатів проведеного дослідження). У процесі дослідницької роботи проведено аналіз клініко-функціональних результатів обстеження 72 пацієнтів чоловічої статі віком від 19 до 54 років із набутою перфорацією барабанної перетинки після отримання акустичної та МВТ голови в зоні проведення активних бойових дій, які проходили лікування у відділі мікрохірургії вуха та отонейрохірургії ДУ “Інститут оториноларингології імені проф. О. С. Коломійченка НАМН України”. Результати. Встановлено, що ураження середнього та внутрішнього вуха є поширеним явищем серед військовослужбовців, які постраждали внаслідок вибуху під час ведення активних бойових дій по захисту Батьківщини в періоді з березня по вересень 2022 року під час російсько-української війни. Як свідчать результати обстеження в динаміці післяопераційного періоду, в терміни 3–6 місяців негативний вплив реконструктивно-відновлювальної операції на внутрішнє вухо відсутній (пороги КП звуків на досліджуваних частотах після тимпанопластики залишилися без змін); відмічається достовірне покращення тонального слуху в досліджуваних пацієнтів із приростом слуху (22,6±2,7) дБ та зменшенням кістково-повітряного інтервалу. Зважаючи на поліорганний характер МВТ військового часу сучасні методи діагностики та ранні хірургічні втручання з одноетапним виконанням септо- та тимпанопластики з реконструкцією осикулярного апарату сприятимуть скороченню термінів відновлення втраченої функції слухового аналізатора, підвищенню рівня надання своєчасної кваліфікованої допомоги постраждалим після отримання ураження військового часу, відновленню боєздатності прооперованих пацієнтів.