Abstract
Мета роботи: оцінка клінічної ефективності періопераційної епідуральної аналгезії та її впливу на короткострокові післяопераційні ускладнення після панкреатодуоденектомії (ПД), враховуючи при цьому інші значущі коваріанти.
Матеріали і методи. Ретроспективний огляд було проведено з використанням проспективно зібраної бази даних послідовних пацієнтів, які перенесли ПД з січня 2022 по листопад 2023 року. Група пацієнтів складалася з 234 осіб (150 чоловіків та 84 жінки) з середнім віком 68 років. Підходи до забезпечення аналгезії були різні: у 20 пацієнтів (8 %) обмежилися виключно загальною анестезією, натомість в основній частині, 215 осіб (92 %), використали комбінований метод, що включав як епідуральну, так і загальну анестезію. Передопераційне біліарне дренування було виконано у 122 пацієнтів (52 %). Післяопераційна панкреатична нориця (ПОПН) розвинулась у 44 пацієнтів (18,8 %). Для порівняння передопераційних параметрів між групами епідуральної та загальної аналгезії використовували стандартну описову статистику. Додатково був використаний кореляційний аналіз Пірсона для вивчення зв’язків між застосуванням епідуральної аналгезії та ключовими післяопераційними показниками.
Результати. Застосування комбінованої епідуральної та загальної анестезії було пов’язане з покращенням кількох післяопераційних показників, порівняно з лише загальною анестезією. Зокрема, використання епідуральної аналгезії було пов’язане зі значно нижчою частотою виникнення клінічно значущої ПОПН, з більшістю пацієнтів (88,78 %), у яких не було жодних ознак цього ускладнення. Зокрема, використання епідуральної аналгезії було пов’язане зі значно коротшим часом до відновлення функції шлунково-кишкового тракту в групі епідуральної аналгезії (3,35 дня), порівняно з групою, що отримувала лише загальну анестезію (5,5 дня, p<0,00001). Середній артеріальний тиск був значно вищим у групі з епідуральною аналгезією (71 мм рт. ст.), порівняно з групою загальної анестезії (66 мм рт. ст., p=0,0002).Кореляційний аналіз Пірсона виявив значну зворотну кореляцію між епідуральною аналгезією та ризиком розвитку ПОПН (-0,635), а також позитивний вплив епідуральної аналгезії на швидкість відновлення функції кишечника і гемодинамічну стабільність.
Результати дослідження показують, що ширше застосування комбінації епідуральної аналгезії з загальною анестезією може стати стандартом для пацієнтів, яким виконують складні абдомінальні операції. Переваги включають прискорене відновлення функції ШКТ та зменшення частоти і тяжкості ПОПН. Однак необхідно враховувати потенційні ризики та проводити ретельний вибір анестезіологічної стратегії на основі індивідуальних характеристик пацієнта. Мультидисциплінарний підхід до планування та проведення ПД є ключовим для досягнення оптимальних результатів.
Publisher
Ternopil State Medical University