Abstract
Мета роботи: зʼясувати вплив пошкодження шкіри на діурез та фільтраційну функцію нирок за умов поєднаної травми та оцінити ефективність PRP-терапії в умовах досліджуваної патології.
Матеріали і методи. В експериментах на 96 статевозрілих білих щурах-самцях лінії Вістар масою 200–220 г під тіопентало-натрієвим наркозом моделювали скелетну травму (дослідна група 1), поєднану травму, яка включала скелетну травму, ускладнену механічним пошкодженням шкіри (дослідна група 2). У дослідній групі 3 щурам з поєднаною травмою проводили PRP-терапію: алогенну плазму, збагачену тромбоцитами, вводили внутрішньодермально по 0,1 мл в ділянку рани шкіри. Через 3, 7, 14, 21 та 28 діб після моделювання травм у щурів визначали функціональний стан нирок методом водного навантаження: встановлювали діурез та швидкість клубочкової фільтрації.
Результати. Модельована скелетна травма, яка включає перелом стегнової кістки та гостру крововтрату, викликає сповільнення діурезу та швидкості клубочкової фільтрації. Додаткове пошкодження шкіри сприяє поглибленню порушень. Показники стають статистично вірогідно меншими, порівняно зі щурами з самою скелетною травмою. За умов поєднаної травми використання PRP-терапії у групі щурів викликає поступове зростання діурезу та швидкості клубочкової фільтрації з 7 до 28 діб експерименту. Порівняно з травмованими щурами без корекції показники стають статистично вірогідно більшими за величиною діурезу починаючи з 21 доби експерименту, за величиною швидкості клубочкової фільтрації – через 28 діб. Отже, на тлі PRP-терапії в період пізніх проявів травматичної хвороби настає покращення фільтраційної функції нирок, що вказує на перспективність методу для зменшення системного патогенного впливу на організм і вимагає подальшого поглибленого вивчення.
Publisher
Ternopil State Medical University