ТРОМБОЗИ ГЛИБОКИХ ВЕН НА ФОНІ ЛІКУВАННЯ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ ВИРАЗОК, УСКЛАДНЕНИХ КРОВОТЕЧЕЮ

Abstract

Мета роботи: визначення ризику венозних тромбозів у пацієнтів із кровоточивою виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки на фоні гемостатичної терапії, а також тактики їх лікування. Матеріали і методи. Проаналізовано дані про 18 пацієнтів, які в 2023 р. лікувались з діагнозом гострий тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, асоційований з кровотечами з гастродуоденальних виразок. При аналізі враховували ступінь крововтрати, застосування коагуляційного гемостазу та гемостатичної терапії, переливання елементів крові та кровозамінників, стан згортальної системи крові, проведено оцінку ризику ВТЕ за шкалою Капріні. Контрольні групи склали пацієнти з кровоточивою виразкою без тромбоемболічних ускладнень. До І групи увійшли пацієнти з крововтратою ІІ ст., до ІІ групи – з крововтратою ІІІ ст., яким, поряд з медикаментозною антигеморарічною терапією, виконували трансфузії плазми та елементів крові. Результати. Кровотеча з гастродуоденальної виразки супроводжувалась змінами згортальної та фібринолітичної систем крові і є фактором ризику виникнення тромбозу глибоких вен у постгеморагічному періоді. Ризик виникнення ТГВ посилюється із ступенем крововтрати, об’ємом гемостатичної терапії, трансфузій плазми та елементів крові. Всім пацієнтам з ТГВ на фоні кровоточивої гастродуоденальної виразки призначали антикоагулянтну терапію. Пацієнтам з Форест ІІІ антикоагулянти призначали в повній дозі, тоді як пацієнтам з ендоскопічною картиною Форест ІІ, враховуючи ризик рецидиву кровотечі, починали з уведення половинних доз антикоагулянтів. На 4–5 добу всім пацієнтам виконували аналіз калу на приховану кров, і, при отриманні негативного результату, їх переводили на лікувальні дози ривароксабану і виписували на амбулаторне лікування. Всі пацієнти були виписані в відносно задовільному стані. Тривалість антикоагулянтної терапії становила 3–6 місяців. У всіх пацієнтів спостерігалась позитивна динаміка, клініка ТГВ регресувала, наставала реканалізація вен. За цей час випадків рецидиву кровотечі з гастродуоденальної виразки зафіксовано не було.