ВИЯВЛЕННЯ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ, БАРТОНЕЛЬОЗУ ТА ЕПШТЕЙНА-БАРР ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЛІМФАДЕНОПАТІЄЮ, ЖИТЕЛІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

Abstract

Мета роботи – обстежити жителів Тернопільської області з лімфаденопатією за допомогою серологічних і молекулярно-генетичних методів на наявність у них Лайм-бореліозу, бартонельозу, EBV-інфекції та їх поєднань. Пацієнти і методи. У Центрі із вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами, при Тернопільському національному медичному університеті ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України обстежено 36 пацієнтів віком від 19 до 76 років, в яких відзначали лімфаденопатію (ЛАП). Чоловіків було 9 (25,0 %), жінок ‒ 27 (75,0%). У місті проживали 26 (72,2 %) осіб, у сільській місцевості – 10 (27,8 %). Для виявлення IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. у сироватці крові використали двохетапну схему (ІФА та імуноблот), застосувавши тест-системи компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати аналізували відповідно до рекомендацій виробника тест-систем. Антитіла класу G до Bartonella henselae та Bartonella quintana в сироватці крові пацієнтів визначали за допомогою методу мультиплексної непрямої імунофлуоресценції, застосувавши тест-системи «Mosaic for Bartonella henselae/Bartonella quintana (IgG)», компанії Euroimmun AG (Німеччина), технологія БІОЧИП, які містили мічені флуоресцеїном антигени зазначених видів бартонел. Результати визначення специфічних антитіл до B. henselae і B. quintana та зазначених антигенів EBV-інфекції оцінювали в полі зору флуоресцентного мікроскопа (Olympus IX70, ок ×10, об ×20;40) за яскраво-зеленим світінням імунного комплексу антиген-антитіло, міченого флуоресцеїном. Для діагностики EBV-інфекції використали мультиплексну реакцію непрямої імунофлуоресценції (РНІФ) (технологія БІОЧИП). Застосували тест-систему «BIOCHIP Sequence EBV (with avidity determination)» (EUROIMMUN, Німеччина), яка містить капсидний антиген і його білки gp125 і р19, ядерний та ранній антигени EBV. Для встановлення активної чи латентної фази хронічної EBV-інфекції використали ПЛР у режимі реального часу, за допомогою якої в плазмі крові та слині обстежених пацієнтів визначали ДНК EBV. Активну фазу хронічної ЕBV-інфекції діагностували за наявністю ДНК ЕВV у крові та слині (в обох чи одному зразку; діапазон визначення – 103-107 копій/мл). За відсутності ДНК вірусу у крові чи слині встановлювали латентну фазу хронічної ЕBV-інфекції. Результати. Укусів кліщів зазнали 50,0 % хворих із лімфаденопатією, здебільшого в нижні кінцівки, суттєво частіше під час перебування в лісі та на садово-городніх ділянках, p<0,05. Використання почергово ІФА та імуноблоту дозволило діагностувати Лайм-бореліоз у 55,6 % пацієнтів із лімфаденопатією. Специфічні антитіла IgG лише до B. henselae діагностовано в сироватці крові 13,9 % пацієнтів із лімфаденопатією, поєднаною з Лайм-бореліозом. Метод мультиплексної РНІФ (технологія БІОЧИП) дав змогу діагностувати хронічну EBV-інфекцію в усіх пацієнтів із лімфаденопатією. За допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі активну фазу хронічної EBV-інфекції встановлено у 52,8 % пацієнтів, латентну фазу ‒ у 47,2 % хворих. У 72,2 % хворих із лімфаденопатією діагностовано Лайм-бореліоз, бартонельоз, спричинений B. henselae, та активну фазу хронічної EBV-інфекції як окремо, так і в різних поєднаннях. Висновок. Пацієнтів із лімфаденопатією доцільно обстежувати щодо можливої одночасної наявності у них Лайм-бореліозу, бартонельозу та хронічної EBV-інфекції. Метод РНІФ (технологія БІОЧИП) із визначенням восьми специфічних антитіл одночасно для діагностики EBV-інфекції в пацієнтів із лімфаденопатією, мешканців Тернопільської області, застосований вперше і продемонстрував високу інформативність.