Abstract
Мета роботи – описати випадок синдрому Рамзі-Ханта II типу у пацієнта із синдромом набутого імунодефіциту, висвітлити особливості диференційної діагностики та способу лікування цього синдрому.
Після появи везикул на шкірі дерматологом призначено мазок Тцанка й отримано позитивний результат. Встановлено діагноз вульгарної пухирчатки та призначено комбінований препарат бетаметазон внутрішньом’язово з тривалим часом дії. Використання глюкокортикостероїду (ГКС) спричинило значне погіршення стану пацієнта. При додатковому обстеженні хворого методом ПЛР у крові було виявило ДНК до герпес-вірусу 3-го типу (VZV). Було відмінено ГКС і призначено валацикловір, що забезпечило покращення клінічного стану хворого: загоєння виразок на шкірі, зменшення симптомів парезу обличчя та глухоти.
Publisher
Ternopil State Medical University