ПРИСТОСУВАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДАХ

Abstract

Мета: виявити зміни вегетативного балансу у депресивних пацієнтів серед мирного населення та військових із депресивними розладами. Матеріали і методи. Програма обстеження включала клініко-психологічне дослідження (клінічне інтерв’ю, психологічна бесіда, збір психологічного анамнезу). Оцінка ступеня психічних і психотичних розладів проводилася за госпітальною шкалою депресії (HDRS) та шкалою депресії, тривоги, стресу DASS-21. Основний спектр порушень включав депресивні розлади без психотичних включень із депресивним синдромом різного ступеня тяжкості. Тип порушень вегетативної регуляції встановлювали на основі кардіоінтервалографії. Результати. У міру залучення організму мирного населення в психоемоційне навантаження виникає поступове, але стійке залучення центральних механізмів регуляції серцевого ритму і встановлення їх переваги над автономними. Показники вказують на такий рівень шкідливої дії стрес-реалізуючих систем, який може стати причиною функціональних розладів. Для військовослужбовців характерною є відсутність централізації контролю вегетативної регуляції та активації симпатичної ланки вегетативної нервової системи. У цієї категорії пацієнтів пристосування не пов’язане з екстреними реакціями. Висновки. У більшості пацієнтів, що страждають від психічних розладів депресивного спектра, спостерігається зміна активності вегетативної системи, що за певних умов може сягати рівня дисбалансу, створюючи передумови для загрозливих катастроф. У військовослужбовців адаптаційні механізми продемонстрували більш конструктивні та менш виснажливі шляхи пристосувань. У цієї категорії обстежуваних рівень вегетативного дисбалансу практично не сягає виснажливого.