Abstract
Мета: дослідити вплив способу життя і харчування на стан здоров’я хворих на автоімунний тиреоїдит (АІТ).
Матеріали і методи. Дослідження ефективності застосування дієтотерапії в комплексному лікуванні хворих на АІТ складалося з таких етапів, як: оцінка вихідних даних та анкетування; апробація програми харчування протягом 3 місяців; формування висновків. У дослідженні взяли участь 40 осіб, з них 36 жіночої статті і 4 – чоловічої, хворих на АІТ, віком від 25 до 52 років. Використано бібліографічний, соціологічний, антропометричний, аналітичний та статистичний методи.
Результати. Встановлено, що до корекції харчування у 47,5 % було виявлено первинну лактазну недостатність, та ще у 40 % – вторинну. Офіційно целіакія була підтверджена в 1 особи, у 12,5 % були виявлені підвищені специфічні IgE до пшениці, ще у 37,5 % – підвищені антитіла IgG і IgА до гліадину. У 87 % осіб була недостатність або дефіцит вітаміну D. Вживання впродовж трьох місяців середземноморської дієти з індивідуальними модифікаціями позитивно вплинуло на стан пацієнтів. Кількість осіб з ІМТ 25–29,9 (зайва вага) зменшилася з 70 до 28 %, а понад 30 (ожиріння) – з 18 до 5 %. Покращенню самопочуття в осіб досліджуваної групи також сприяли збільшення фізичної активності та нормалізація сну. У більшості зникли такі симптоми, як швидка стомлюваність, слабкість, відчуття тривожності, тахікардія, тиснення в ділянці шиї та клубок у горлі. Все це, у свою чергу, зменшило в учасників досліджуваної групи схильність до стресових та тривожних станів і спонукало до відмови від тютюнокуріння та електронних сигарет.
Висновки. Проведені нами дослідження свідчать, що в комплексному лікуванні хворих на АІТ, окрім медикаментозного лікування, необхідно рекомендувати низку компонентів, таких, як: збалансоване харчування, здоровий сон, відмова від шкідливих звичок, адекватний питний режим, усунення стресових станів, фізична активність, компенсація дефіцитних станів, у тому числі вітаміну D, селену тощо. Усі учасники повідомляли про помітні позитивні зміни вже протягом трьох місяців після зміни харчових звичок та режиму, що було підтверджено позитивною динамікою у лабораторних дослідженнях на ТТГ та антитіла.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference12 articles.
1. Hulich, M.P., & Petrenko, O.D. (2023). Zdorove kharchuvannia yak faktor zapobihannia zakhvoriuvan: polityka vooz ta vitchyznianyi dosvid (do 75-richchia diialnosti VOOZ v Ukraini) [Healthy nutrition as a factor in disease prevention: WHO policy and domestic experience (to the 75th anniversary of WHO activity in Ukraine)]. Medical Perspectives – Medičnì Perspektivi, 28(3), 152-162 [in Ukrainian].
2. Cena, H., & Calder, P.C. (2020). Defining a healthy diet: evidence for the role of contemporary dietary patterns in health and disease. Nutrients, 12(2), 334.
3. Shulhai, A.H., Saturskyi, O.V., Saturska, H.S., Panchyshyn, N.Ya., & Kollins, D.M. (2022). Rol tsentriv hromadskoho zdorovia u vyrishenni problem kharchuvannia ta profilaktytsi rozladiv kharchovoi povedinky [The role of public health centers in solving nutrition problems and preventing eating disorders]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of social hygiene and health care organizations of Ukraine, 1, 5-10 [in Ukrainian].
4. Kravchenko, V.I., Tovkai, O.A., Rakov, O.V., & Tronko, M.D. (2021). Epidemiolohiia autoimunnoho tyreoidytu [Epidemiology of autoimmune thyroiditis]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal – International journal of endocrinology, 17(2), 61-69 [in Ukrainian].
5. Shidlovskyi, V.O., Shidlovskyi, O.V., & Kravtsiv, V.V. (2021). Vplyv autoimunnoho tyreoyidytu na orhany y systemy orhanizmu (ohlyad literatury) [The influence of autoimmune thyroiditis on body organs and systems (literature review)]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal – International journal of endocrinology, 17(2), 145-154 [in Ukrainian].