ФАРМАКОЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ТЕРАПІЇ ХВОРОБИ ПАРКІНСОНА

Abstract

Мета: визначити фармакоекономічні характеристики застосування зареєстрованих в Україні протипаркінсонічних засобів. Матеріали і методи. Інформацію про вартість та об’єми продажу протипаркінсонічних лікарських засобів отримано з відкритих джерел. Розраховували середню вартість лікування на місяць з урахуванням рекомендованих максимальних та мінімальних доз. Інформацію про фактичний стан прескрибції протипаркінсонічних засобів отримано шляхом ретроспективного аналізу призначень Обласного консультативно-діагностичного центру екстрапірамідних розладів за 2015–2020 рр. Cтатистичну обробку проводили за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0 (Dell StatSoft Inc., США). Результати. При аналізі реальної практики призначень протипаркінсонічних засобів встановлено, що найчастіше пацієнтам призначали препарати леводопи і праміпексол, при цьому 6,6 % пацієнтів на момент включення в реєстр взагалі не отримували ніякої терапії. На монотерапії перебували 18,4 % пацієнтів, два препарати отримували 15,4 %, три – 8,9 % пацієнтів, 2,5 % хворих одночасно отримували більше 3 препаратів. Найдоступнішим економічно в якості монотерапії є застосування холінергічних засобів і амантадину. Молодим пацієнтам, залежно від переважаючих клінічних проявів, можуть застосовувати агоністи дофаміну та інгібітори МАО-В, а пацієнтам похилого віку та хворим молодого віку з когнітивними порушеннями застосовують препарати леводопи, в тому числі комбіновані. Висновки. Доведено, що фармакоекономічний ефект від терапії є вищим при ранньому початку лікування хвороби Паркінсона. Монотерапія на ранніх стадіях цієї хвороби є більш економічно ефективною, аніж застосування комбінацій препаратів. Наявність дискінезій на пізніх стадіях хвороби Паркінсона збільшує прямі видатки на медикаментозне лікування вдвічі.