Abstract
Мета роботи – проаналізувати частоту виникнення та спектр розладів з боку травного каналу (ТК) у пацієнтів із COVID-19 та оцінити ефективність застосування пробіотика, що містить спори B. clausii UBBC-07.
Матеріали і методи. Обстежено 85 хворих на COVID-19, з яких 59 (69,4 %) осіб мали шлунково-кишкові розлади. Їх було поділено на дві групи: до групи I увійшли 30 (50,9 %) пацієнтів, яким додатково до стандартної терапії призначали пробіотик «Лактіалє Жерміна Форте» по 1 флакону 2 рази на добу протягом 7 діб, до групи II – 29 (49,1 %) хворих, які отримували стандартну етіотропну та патогенетичну терапію.
Результати досліджень. Шлунково-кишкові розлади у хворих на COVID-19 характеризувалися зниженням або відсутністю апетиту, діареєю, гіркотою в роті, болем у животі, нудотою, блюванням. Симптоми ураження ТК на 7-й день від початку лікування зберігалися в 5 (16,7 %) хворих групи I і 20 (69,0 %) осіб із групи II (р˂0,001). У представників I групи вміст інтерлейкіну-1β, інтерлейкіну-2 та інтерлейкіну-8 знижувався в динаміці, порівняно з початковим рівнем (р˂0,01), був нижчим за аналогічний показник у групі порівняння (р˂0,05) після лікування. Також у цих хворих відбулося підвищення вмісту біфідо- та лактобактерій відносно значно зниженого початкового рівня (р˂0,001), пригнічення росту золотистого стафілокока (р˂0,001), грибів роду Candida (р˂0,01), зменшення кількості кишкової палички зі зниженою ферментативною активністю (р˂0,001), ентерококів (р˂0,001), тенденція до зменшення кількості кишкової палички з гемолітичною активністю (р˃0,05).
Висновки. Виникнення розладів з боку ТК є типовим для COVID-19. Застосування в комплексній терапії пацієнтів «Лактіалє Жерміна Форте» сприяє регресії клінічних проявів, нормалізації або наближенню до нормалізації вмісту прозапальних цитокінів у сироватці крові, відновленню стану кишкової мікрофлори, порівняно зі стандартною терапією.
Publisher
Ternopil State Medical University
Subject
Microbiology (medical),Immunology,Immunology and Allergy