ЧИННИКИ, ЯКІ АСОЦІЙОВАНІ З ВАРІАБЕЛЬНІСТЮ РІВНЯ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-6 У ПАЦІЄНТІВ ІЗ COVID-19

Abstract

Підвищення системного рівня інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) у пацієнтів з COVID-19 розглядається як релевантний параметр для прогнозування найтяжчого ступеня захворювання та потреби в інтенсивній терапії. Нами було досліджено рівень інтерлейкіну-6 у 77 пацієнтів з COVID-19 віком від 29 до 87 років (59,3±12,4), серед яких було чоловіків − 43 (55,8 %), жінок – 34 (44,2 %). Обстеження здійснювали на наступний день після госпіталізації. В середньому термін від початку недуги становив (9,2±3,5) доби. Встановлено, що середній рівень ІЛ-6 серед пацієнтів з COVID-19 значно перевищував цей показник у відносно здорових осіб: Me – 5,30 (3,57; 11,32) пг/л проти 2,68 (2,22; 2,97) (p<0,001). Аналіз вмісту ІЛ-6 залежно від демографічних, клінічних і загальних лабораторних характеристик показав, що його підвищення у сироватці крові корелює з віком (rs=0,251, p=0,030), причому найвищий середній рівень означеного цитокіну спостерігається у віковій групі 70-79 років (rs=0,381, p=0,001). Серед клінічних характеристик визначено кореляцію рівня ІЛ-6 із тяжким ступенем захворювання (rs=0,381, p=0,001), що відповідає ролі означеного цитокіну як можливого маркера прогресування тяжкого перебігу захворювання. Відповідно, спостерігається тенденція до зв’язку летального висліду захворювання зі зростанням рівня ІЛ-6 (rs=0,210, p=0,071), що при більшій кількості спостережень може мати достовірний результат. Серед загальних лабораторних показників пряма кореляція спостерігалася між рівнем ІЛ-6 та показником ШОЕ (rs=0,271, p=0,019), кількістю паличкоядерних нейтрофілів (rs=0,301, p=0,009), залишковим азотом (rs=0,231, p=0,047), вмістом С-реактивного білка (С-РБ) (rs=0,241, p=0,037), який, подібно до ІЛ-6, є важливим маркером гострої фази запалення. Таким чином, встановлено, що підвищення рівня інтерлейкіну-6, яке спостерігається у пацієнтів із COVID-19, корелює з тяжкістю хвороби та може бути також пов’язане з віком (особливо віковою групою 70-79 років) і цілим рядом супутньої патології та клінічних станів, серед яких особливо вагомими є ішемічна хвороба серця, ожиріння, гарячка, підвищений артеріальний тиск (систолічний), зниження сатурації.